ВС роз’яснив, чи є ремонт окремим об’єктом спільної сумісної власності подружжя

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 243/5477/15-ц та встановив, що здійснені ремонтні роботи є невід`ємною частиною квартири та не є окремим об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають.

Обставини справи

Перебуваючи у шлюбі, сторони проживали спільно у квартирі, яка належить колишній дружині, на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування. Під час спільного проживання сторонами проводилися ремонтні роботі з поліпшення житлового приміщення. Вартість ремонтних робіт, відповідно до висновку судової будівельно-транспортної експертизи, з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення експертизи складає 17 798,00 грн.

У касаційній скарзі касатор просив скасувати рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області та постанову Апеляційного суду Донецької області у частині відмови задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про відшкодування компенсації витрат на проведення ремонтних робіт та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким вказані вимоги задовольнити.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що відповідно до положень статті 156 ЖК Української РСР члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Повнолітні члени сім’ї власника зобов’язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» судам роз’яснено, що право вимагати стягнення витрат на проведення ремонту будівлі, що належить власникові, у членів сім’ї власника виникає лише у випадку, якщо їх затрати на ремонт жилого приміщення перевищували покладений на них статтею 156 ЖК обов’язок. 

ВС зауважив, що чоловік проживав у квартирі колишньої дружини та користувався житловим приміщенням з 2001-го по 2014 рік. Ці обставини сторонами визнаються.

З урахуванням наведеного суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що вказані грошові кошти за час спільного проживання подружжя були витрачені для ремонту та реконструкції житла, в якому вони проживали, з метою поліпшення умов життя та в інтересах сім’ї, а тому обґрунтовано відмовили у задоволенні зустрічного позову в цій частині.

ВС наголосив, що здійснені ремонтні роботи є невід`ємною частиною квартири та не є окремим об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, у якому випадку придбання майна у період шлюбу не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності.

Також ми писали, що проживання дітей з одним із подружжя само собою не є підставою для збільшення частки спільного майна.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.