Чи можна знести самочинну прибудову до пам’ятки архітектури

11:50, 5 февраля 2021
На прибудову до пам’ятки архітектури, яка є самочинним будівництвом, не поширюється заборона знесення.
Чи можна знести самочинну прибудову до пам’ятки архітектури
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

На самочинну прибудову до пам’ятки архітектури не поширюється заборона її знесення, встановлена статтею 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки така прибудова хоча й здійснена до пам’ятки архітектури, але не набуває статусу об’єкта архітектури, що належить до об’єктів культурної спадщини, які охороняються державою. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №  910/7141/13.

Обставини справи

КГС ВС розглянув справу за позовом ТОВ до Національної спілки письменників України (далі – НСПУ) про: 1) припинення права власності відповідача на приміщення, яке знаходиться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР; 2) визнання спільною частковою власністю сторін приміщення, що включає прибудову та нежилі приміщення підвалу після реконструкції, які знаходяться в будинку літераторів Українського відділення Літературного фонду СРСР; 3) визнання за позивачем права власності на 1/2 частину зазначеного приміщення — та за зустрічним позовом НСПУ до ТОВ про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ виконало всі зобов’язання, передбачені умовами договору про спільну діяльність із реконструкції нежитлової будівлі, проте НСПУ ухиляється від підписання акта виконаних робіт та акта розподілу об’єкта інвестування.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, порушивши умови договору, не погодив із НСПУ план реконструкції та перелік здійснюваних заходів із реконструкції, не затвердив проєкт реконструкції об’єкта інвестування, як визначено договором, а отже, в односторонньому порядку, на власний розсуд приступив до здійснення робіт із реконструкції об’єкта.

Рішенням Господарського суду міста Києва, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору про спільну діяльність передбачено здійснення комплексу заходів, пов’язаних із реконструкцією частини приміщень, які є об’єктом оренди за договором оренди нежитлових приміщень, укладеного між сторонами. «Проте умовами договору оренди не встановлено використання ТОВ, як орендарем прилеглої земельної ділянки до будівлі, яка належить НСПУ на праві постійного користування за державним актом, а також не обумовлено право забудови цієї території, тоді як ТОВ самочинно здійснило прибудову в межах земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт оренди. Матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ прав на забудову зазначеної земельної ділянки», – йдеться у рішенні суду.

Позиція Верховного Суду

Статтею 376 ЦК України передбачено, що для здійснення будівництва на земельній ділянці особа має набути у встановленому порядку право користування цією земельною ділянкою (володіння, оренда).

Частиною першою статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

КГС ВС вважає помилковим посилання ТОВ на необхідність застосування до правовідносин у цій справі статті 22 названого Закону України «Про охорону культурної спадщини» у взаємозв’язку зі статтею 376 ЦК України стосовно заборони знесення самочинної прибудови, здійсненої до пам’ятки культурної спадщини.

На думку скаржника, спірна самочинна прибудова стала частиною пам’ятки культурної спадщини, а відповідно до статті 22 названого Закону пам’ятки, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Колегія суддів у розглядуваних спірних правовідносинах дотримується висновку, що на прибудову, яка є самочинним будівництвом та підлягає знесенню на підставі частини четвертої статті 376 ЦК України, не поширюється заборона знесення, встановлена статтею 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини», оскільки така прибудова хоча і здійснена до пам’ятки архітектури, але не набуває статусу об’єкта архітектури, що належить до об’єктів культурної спадщини, які охороняються державою.

Раніше ми розповідали, що КГС ВС відновив розгляд справи щодо спірної надбудови на історичному Подолі в Києві.

Також «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився щодо ознак самочинного будівництва.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Сегодня день рождения празднуют
  • Святослав Пограничний
    Святослав Пограничний
    шеф-редактор Судово-юридичної газети, глава Першої правової медіагрупи
  • Марина Оздоба
    Марина Оздоба
    суддя Святошинського районного суду міста Києва