Громадянин оскаржив у суді відмову виконавчого комітету міської ради провести перевірку законності здійснення капітальної реконструкції житлового будинку, що межує з будинком позивача.
Позивач звертався з відповідними заявами до управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету міської ради, а також до обласного управління Державної архітектурно-будівельної інспекції.
З відповідей контролюючих органів випливало, що управління ДАБІ перебуває в стані припинення, а відтак, ні ДАБІ України, ні її територіальні органи не здійснюють заходи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідач зазначив про відсутність правових підстав для проведення позапланових перевірок з питань дотримання вимог містобудівного законодавства у зв’язку з ухваленням постанови Кабінету Міністрів України № 219 від 13 березня 2020 року «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду», якою на місці ліквідованої ДАБІ України утворено новий орган – Державну інспекцію містобудування України.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив. Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив його в касаційному порядку.
Верховний Суд підтримав рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу положень статей 7, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дійшов висновку про те, що органом, уповноваженим здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території населених пунктів щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, є, зокрема, виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради населеного пункту, який є адміністративним центром області. У разі якщо виконкомом відповідної міської ради такий орган не утворюється, то функції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Верховний Суд зробив висновок, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється Державною інспекцією містобудування України з метою дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, у тому числі виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. При цьому ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та утворення на її місці нового органу – Державної інспекції містобудування України – не вплинули на виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо відповідної категорії об’єктів.
Постанова Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 300/3178/20 (адміністративне провадження № К/9901/19007/21).
Також «Судово-юридична газета» писала про позицію КАС ВС щодо юрисдикції спорів про вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Додамо, що КАС ВС висловив позицію щодо документа, який посвідчує статус особи для призначення дострокової пенсії як учаснику бойових дій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.