КГС ВС висловився щодо права ФОП на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої у межах справи про банкрутство

10:00, 9 октября 2021
Правові наслідки визнання фізичної особи, в тому числі ФОП, банкрутом полягають у обмеженні під час провадження у справі про неплатоспроможність її повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією.
КГС ВС висловився щодо права ФОП на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої у межах справи про банкрутство
Фото із відкритих джерел

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду розглянув справу щодо права фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої у межах справи про її банкрутство (відкритої за нормами Закону про банкрутство), саме після ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом на підставі положень вказаного Закону, якщо така позовна заява подана у часі до введення в дію КУзПБ, однак розглянута судом, коли провадження у справі про банкрутство уже здійснювалося за нормами цього Кодексу. Деталі повідомили у пресслужбі Східного апеляційного господарського суду.

Обставини справи

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2011 у справі № 5023/5722/11 визнано ФОП Особа_1 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.04.2016 у цій справі призначено ліквідатором ФОП Особа_1 арбітражного керуючого Особа_2.

У жовтні 2020 року ФОП Особа_1 у межах справи про банкрутство № 5023/5722/11 звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними правочинів (договорів).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі № 5023/5722/11 (922/3331/20) позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Залишаючи позов без розгляду з посиланням на положення статті 51 ЦК України та статей 1, 59 та 61 КУзПБ, суд першої інстанції зазначив, що з дня призначення (12.04.2016) ліквідатором ФОП Особа_1 арбітражного керуючого Особа_2 саме до нього перейшли повноваження ФОП Особа_1, зокрема, щодо пред`явлення до суду заяв (позовних заяв) про визнання недійсними правочинів (договорів). З огляду на те, що доказів укладення договору про надання правової допомоги між ліквідатором ФОП Особа_1 арбітражним керуючим Особа_2 та адвокатом Особа_3, який підписав позов, матеріали справи не містять, останній не мав права його підписувати та подавати до господарського суду.

Місцевим господарським судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.09.2019 у справі № 925/1879/15, щодо права ФОП, визнаного банкрутом, звертатися до суду та підписувати позовну заяву у справі про банкрутство, відкритої щодо нього відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 ухвалу місцевого господарського суду скасовано. Справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не погодився з позицією місцевого господарського суду, оскільки ні положення КУзПБ, ні інші норми чинного законодавства не встановлюють обмежень для фізичної особи або фізичної особи - підприємця, визнаних банкрутами, у праві на звернення до суду, зокрема, з позовом про визнання правочинів (договорів) недійсними; не містить таких обмежень і постанова господарського суду Харківської області від 22.11.2011 у справі № 5023/5722/11, якою визнано ФОП Особа_1 банкрутом; матеріали справи також не містять доказів обмеження боржника у вказаних правах будь-якими іншими судовими рішеннями.

За висновком апеляційного суду, невірним є посилання суду першої інстанції на положення ст.ст. 59 та 61 КУзПБ, які передбачають наслідки визнання юридичної особи - боржника банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора, зокрема перехід функцій щодо управління і розпорядженням майном, а також виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута до ліквідатора.

Апеляційний господарський суд також зазначив про помилкове застосування у цій справі правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 925/1879/15, враховуючи, зокрема, те, що предметом спору у ній було стягнення дебіторської заборгованості боржника (а не визнання правочинів недійсними), а правові висновки суду касаційної інстанції ґрунтувалися на положеннях Закону про банкрутство, який втратив чинність з дня введення в дію КУзПБ.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 08.09.2021 підтримав позицію, викладену у постанові Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021, та дійшов, зокрема, таких висновків:

  • Право на звернення до суду гарантується Конституцією України, при цьому обмеження цивільної та процесуальної дієздатності можуть бути встановлені лише в порядку, передбаченому законом.
  • Кодекс України з процедур банкрутства, порівняно із Законом про банкрутство, визначає відмінні судові процедури, які застосовуються до боржників юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Так, до боржників фізичних осіб-підприємців застосування ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора уже не передбачено, натомість визначено судову процедуру погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна.
  • Аналіз положень КУзПБ свідчить, що правові наслідки визнання фізичної особи, в тому числі фізичної особи-підприємця, банкрутом полягають у обмеженні під час провадження у справі про неплатоспроможність її повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією.
  • Однак, норми КУзПБ не містять жодних обмежень у праві на звернення до суду визнаної банкрутом фізичної особи - підприємця з позовом до третіх осіб, в тому числі у випадку, якщо така позовна заява подана у часі до введення в дію цього Кодексу, однак розглянута господарським судом, коли провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) уже здійснювалося за нормами Кодексу.
  • Вказаних обмежень положення чинного процесуального законодавства також не містять.
  • Палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вважає за необхідне відступати від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 925/1879/15 щодо обмеження процесуальної дієздатності визнаної банкрутом фізичної особи - підприємця, з огляду на різне правове регулювання порядку розгляду спорів у процедурах банкрутства, зокрема, з підстав введення в дію КУзПБ.

Також «Судово-юридична газета» писала про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство: практика ВС.

Крім того, ми повідомляли, що судді Верховного Суду обговорили питання ефективних способів вирішення банківських спорів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Владимир Зеленский выступает в Верховной Раде с посланием, ПРЯМОЙ ЭФИР
Владимир Зеленский выступает в Верховной Раде с посланием, ПРЯМОЙ ЭФИР
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Світлана Харченко
    Світлана Харченко
    суддя Київського окружного адміністративного суду
загрузка...