Правова позиція КАС ВС щодо звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Положеннями п.1 ч.5 ст.296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (ч.6 ст. 296 КАС України), передає пресслужба 5ААС.

За змістом ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, врахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату.

Згідно з позицією ВС, висловленою у постанові від 04.07.2018 у справі №686/114/16-ц, положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Згідно з позицією, сформованою у постанові ВС від 23.01.2019 №215/3831/16-а передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.

Верховним Судом зазначено, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надане позивачем судове рішення, яким його звільнено від сплати судового збору як документ, яким визнано його майновий стан тяжким за подання до суду апеляційної скарги у цій справі, а інші матеріали не містили жодних документів та обставин, з якими норми Закону України «Про судовий збір» пов`язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення від його сплати.

Постанова КАС ВС від 30.09.2021 у справі №640/32497/20.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КАС ВС висловився щодо доказів сплати судового збору.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.