КАС ВС висловився про обов’язок уповноваженого органу зберігати містобудівну документацію

Cаме на орган містобудування та архітектури, який видав містобудівні умови й обмеження, покладено обов’язок щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов та обмежень.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/19360/19 про визнання протиправними та скасування наказів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано позивачу містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. 5 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано позивачу декларацію про початок виконання будівельних робіт на «Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2».

За результатами здійснення перевірки доводів, викладених у колективному зверненні мешканців АДРЕСА_3, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано наказ «Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт». Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видав наказ «Про внесення змін до наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" від 5 березня 2018 року No 49», яким внесено зміни до пункту 1 вказаного наказу шляхом заміни слів «підготовчих робіт» на «будівельних робіт».

Вважаючи наведені накази відповідача протиправними, позивачка звернулась з цим адміністративним позовом до суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги задоволено.

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Зміст статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038-VI) свідчить, що законодавцем встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації – у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із таких умов, які дають підстави вважити об’єкт самочинним будівництвом: об’єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об’єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об’єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Отже, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом винятково у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об’єкт самочинним будівництвом.

Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що підставою для прийняття відповідачем спірних наказів слугував лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, у якому зазначено, що згідно із даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_1 не надавались.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі також Положення No 978).

Згідно з пунктами 2.5 та 2.6 розділу ІІ Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

У разі втрати оригіналу містобудівних умов та обмежень їх засвідчена у встановленому порядку копія надається уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Верховний Суд зазначив, що саме на орган містобудування та архітектури, який видав містобудівні умови та обмеження, покладено обов’язок щодо зберігання та обліку примірника виданих замовнику містобудівних умов та обмежень.

Встановивши наявність у позивача оригіналу Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року, який за своєю формою та змістом повністю відповідають приписам Порядку № 109, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що неналежне виконання обов’язку відповідачем щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов не може створювати негативні наслідки для позивача.

За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наведення позивачем в декларації про початок будівництва даних, які б свідчили, що спірний об’єкт містобудування відповідає ознакам самочинного будівництва, а отже реєстрація декларації про початок будівельних робіт не могла бути скасована з наведених відповідачем підстав.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив відмінності між трудовим договором і цивільно-правовим.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.