Суд оставил в силе решение об отказе в регистрации налоговой накладной из-за просрочки

Налоговая служба в Одесской области объясняет, что Пятый апелляционный административный суд подтвердил законность действий налоговой по делу о налоговой накладной.

Так, постановлением по делу 420/26947/24 апелляционную жалобу общества суд оставил без удовлетворения, а решение Одесского окружного административного суда об оставлении иска без рассмотрения оставил без изменений.

Товариство звернулося до адміністративного суду з позовом до ДПС в Одеській області, Державної податкової служби, у якому просило: визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ДПС в Одеській області від 23.01.2024, про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.12.2023, подану ТОВ, датою її подання.

Судом після відкриття провадження у справі було виявлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, у зв`язку із чим позивачу надано можливість скористатися правом на подання заяви, в якій вказати причини поважності пропущеного строку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позов товариства  залишено без розгляду згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Судове рішення мотивовано тим, що позивач пропустив передбачений  КАСУ строк звернення до суду, та на виконання ухвали про залишення адміністративного позову без руху не надав належних та повних доказів поважності причин пропуску цього строку.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу.

За загальним правилом визначеним ч. 2 ст. 122 КАСУ, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 4 ст. 122 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2020 у справі №520/6895/19, аналізуючи положення п. 56.1, п. 56.18 ст. 56, 102 ПК України, зазначив, що застосовуючи саме системний аналіз норм Податкового кодексу України, враховуючи сутність і зміст спірних правовідносин, законодавець в абз. 1 п. 56.18 ст. 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Виходячи із вищенаведеного колегія суддів вважає, що, оскільки рішення про відмову у реєстрації ПН за своєю суттю не є іншим рішенням контролюючого органу, яким визначено розмір грошового зобов`язання, строк на його оскарження становить 6 місяців з днів, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав та законних інтересів.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач перед зверненням до суду оскаржив рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 23.01.2024 в адміністративному порядку.

Рішенням податкового органу від 01.02.2024, скаргу платника податків залишено без задоволення, рішення Комісії без змін.

У такому разі, приписами ч. 4 ст. 122 КАСУ передбачено тримісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Натомість, як обґрунтовано установлено судом першої інстанції, наведені позивачем обставини не є поважними причинами поновлення строку звернення до суду, а є суб`єктивними обставинами, які жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню до суду з позовом. Інших причин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду, позивачем заявлено не було.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Підсумовуючи все викладене суд другої інстанції констатує, що зазначені в апеляційній скарзі позивача доводи є безпідставними, а висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду є обґрунтованими.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.