У вівторок, 20 листопада, відбудеться оголошення повного тексту ухвали та відповідно публічно будуть оприлюднені мотиви суддів щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою та визначення обвинуваченим Вадиму Мельнику та Віктору Горбенку альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави відповідно 2 млн грн та 800 тис грн, передає прес-служба Апеляційного суду Черкаської області.
Однак уже зараз представники громадськості, а також посадові особи правоохоронних органів публічно дають негативну оцінку такого рішення: на їх думку, інформація викривлюється, формуючи суспільну думку щодо того, що злочинці не будуть покарані.
У необізнаної у праві людини таким чином цілеспрямовано формується уява про суддів, які дозволили злочинцям відкупитися від відповідальності заставою.
Варто пам’ятати, що питання обрання запобіжного заходу не є вироком обвинуваченим та не може свідчити про те, що у разі доведення вини у вчиненні злочину, винні особи не будуть покарані.
Запобіжний захід має забезпечувальну, а не каральну функцію у процесі. Судді за умови обґрунтованості підозри особи у вчиненні злочину оцінюють докази сторони обвинувачення та сторони захисту щодо обставин, які свідчать про існування ризиків її ухилення від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню або продовжувати злочинну діяльність
Тримання під вартою є винятковим, найсуворішим запобіжним заходом. Заборони для обрання такого запобіжного заходу викладені у статті 183 КПК, статті 5 Європейської конвенції з прав людини, і знехтувати ними суддя не має права.
Щоб суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурор повинен довести, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
На даний час Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає справу щодо свавільного затримання Вадима Мельника, ненадання йому медичної допомоги, необґрунтованого продовження тримання під вартою. Відповідний запит від ЄСПЛ надійшов до Соснівського районного суду у жовтні 2018 року.
Стосовно Віктора Горбенка сторона захисту посилалась на те, що з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування «Закону Савченко» в часі і розрахунку термінів попереднього ув’язнення строк тримання під вартою Горбенка понад 3 роки, а із застосуванням «Закону Савченко» понад 6 років, останній може вважатись таким, що відбув 2/3 частини покарання у разі засудження за ч.3 ст.146 КК України до максимального строку 10 років.
У кримінальному провадженні по обвинуваченню осіб у вчиненні викрадення та вбивства журналіста Сергієнка судові засідання, на яких сторони обвинувачення та захисту висловлюють свої аргументи, є відкритими, а судові рішення оприлюднюються у реєстрі судових рішень та оскаржуються в процесуальний спосіб.
Вищою радою правосуддя та Радою суддів України неодноразово наголошувалось на неприпустимості дій, що містять ознаки втручання в діяльність судових органів, а незгода з судовим рішенням є підставою для оскарження такого рішення в процесуальному порядку, визначеному законом.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що 16 листопада у Соснівському районному суді м. Черкаси після проголошення судового рішення в кримінальному провадженні стосовно В.В. Воронкова, В.О. Горбенка, В.Л. Завражина, М.М. Русіна, В.А. Мельника, Р.В. Недибалюка за підозрою у вчиненні викрадення та вбивства Василя Сергієнка понад тридцяти осіб так званих активістів, невдоволених судовим рішенням, заблокували вихід із зали судових засідань суддям та секретарю судових засідань, а також вчинили опір працівникам поліції та військовослужбовцям Національної гвардії України.
Крім того, активісти спробували знову заблокувати роботу суду.