Питання суддівської освіти є основою для належного правосуддя, — голова Вищої ради правосуддя

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко привітав з початком роботи Міжнародну регіональну конференцію «Захист прав людини через суддівську освіту: кращі практики та удосконалення стандартів», що проходить у місті Києві 9 та 10 грудня 2019 року за ініціативи Національної школи суддів України та підтримки Ради Європи. Про це йдеться на сайті ВРП.

Метою конференції є обмін досвідом та кращими практиками підготовки суддів та кандидатів на посаду судді у навчальних закладах суддівської освіти різних країн, включаючи як організаційні, так і змістовні компоненти. Під час конференції передбачається широка професійна дискусія стосовно шляхів і методів покращення системи суддівської освіти з урахуванням напрацювань різних країн. Підсумком конференції буде прийняття Київських рекомендацій з вдосконалення суддівської освіти щодо захисту прав людини через практику Європейського суду з прав людини.

З вітальними промовами до присутніх звернулися ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко та спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи по Україні Режі Брійя.

Спеціальний гість конференції — суддя-директор Національного суддівського інституту Канади, співзасновник Міжнародної організації суддівської освіти (IOJT) Адель Кент.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук зазначив, що суддівська освіта відіграє значну, а в чомусь і унікальну роль у забезпеченні неупередженого в справедливого правосуддя, заснованого на цінностях захисту прав людини і основоположних свобод, що є особливо актуальним для України, яка перебуває у процесі трансформації усіх сфер суспільної діяльності. Роль правосуддя як і суддівської освіти є неперсічною.

Як вказав Микола Оніщук, захід є нагодою для розробки та ухвалення відповідних рекомендацій, які могли б використовуватись національними школами Ради Європи в поточній діяльності, коли йдеться про стандарти суддівської освіти, практику в контексті реалізації Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська вважає, що в умовах впливу глобальних змін на суддівську практику в центрі уваги залишається зміст і форма судового рішення. Суддя мусить у сучасних умовах весь час поліпшувати свої знання та удосконалювати свій досвід.

За допомогою Національної школи суддів України суддям в Україні значно швидше вдається підвищувати свою кваліфікацію в умовах роботи з великим навантаженням.

Валентина Данішевська зазначила, що сьогодні рішення суддів, з одного боку, мають бути консервативними, коли мова йде про беззаперечну необхідність захисту прав людей, з іншого боку — відповідати тим реформам, які Україна здійснює у своєму прагненні до асоціації з Європейським Союзом. Ці реформи мають бути своєчасно усвідомлені суддями для того, щоб практика співпадала зі змістом реформ і не перешкоджала їх здійсненню. Необхідно у цьому прагненні бути єдиними з усіма суддями, адже єдність судової практики — це основне завдання Верховного Суду. Практика Верховного Суду та ЄСПЛ має бути усвідомлена суддями через постійні заняття у Національній школі суддів України для того, щоб судді нижчих інстанцій, посилаючись на такі позиції, використовували їх доречно та були зрозумілими громадянам.

Голова Верховного Суду підкреслила, що сьогодні діяльність Національної школи суддів України осучаснилася, впроваджені нові методики навчання, зокрема інтерактивні, які високо цінують судді.

Вітаючи учасників, голова ВРП Андрій Овсієнко сказав, що питання суддівської освіти є, без перебільшення, визначальним та надважливим, є основою для функціонування усієї судової системи, для належного відправлення правосуддя кожним судом, починаючи від найменшого районного суду і до Верховного Суду.

Як показує практика, недостатня кваліфікованість суддів, неналежний рівень їхньої професійної підготовки можуть бути причиною ухвалення судових рішень із порушенням норм закону. Саме тому належна професійна підготовка та систематична підтримка високого рівня кваліфікації суддів належать про пріоритетних завдань держави.

«В Україні до цього часу триває процес становлення та розвитку суддівської освіти. І саме на Національну школу суддів України, яка є державною установою зі спеціальним статусом у системі правосуддя, закон покладає обов’язок забезпечувати підготовку висококваліфікованих суддів та інших кадрів для системи правосуддя», — сказав Андрій Овсієнко.

Як наголосив А. Овсієнко, у силу законодавчих змін, обумовлених реформою судоустрою, за останні роки Національна школа суддів України суттєво змінила доктрину суддівської освіти та докорінно її модернізувала, запровадивши широкий спектр інновацій, які в цілому високо оцінені насамперед самими суддями, кандидатами на посади суддів, які брали участь у доборах, працівниками апаратів судів, а також численними міжнародними експертами.

«Це стало можливим в тому числі і завдяки нашим простійним міжнародним партнерам, співпраця з якими дала змогу перейняти та запровадити найбільш прогресивні та ефективні моделі, форми та інструменти суддівської освіти», — зазначив він.

Значним досягненням є, наприклад, створення науково-методичної інституції, покликаної забезпечити функціонування системи незалежних стандартизованих екзаменаційних процедур для потреб судової системи, — Тестологічного центру.

За словами голови ВРП, якість суддівської освіти — це не лише самоціль та внутрішня потреба професійного суддівського корпусу, це важливий чинник формування рівня суспільної довіри до судової влади.

Суддя Конституційного Суду України, представник України в КРЄС Віктор Городовенко зазначив, що Консультативна рада європейських суддів неодноразово наголошувала: суддівська освіта є надзвичайно різноманітним явищем та є вимогою суспільства, вимогою до суддів, оскільки надає їм можливість бути незалежними та неупередженими, як визначено Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вказав Віктор Городовенко, суддівська освіта — це відповідь на питання, чи повинен суддя притягатись до дисциплінарної відповідальності, чи достатньо того, щоб суддя пройшов відповідні курси з підвищення кваліфікації.

Спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи по Україні Режі Брійя привітав учасників та зазначив, що довіра громадян до судової влади залежить від професіоналізму суддів, прокурорів, слідчих та адвокатів.

Тому Рада Європи підтримує всеохоплюючий підхід до реформування правової освіти в Україні, розробляючи певні стандарти правової освіти, введення зовнішнього тестування для студентів, які поступають на магістерську програму з права і вимагає використання інноваційних підходів до змісту та методології навчання.

Для покращення правової освіти в Україні, на думку Режі Брійя, необхідно нове законодавство про вищу правову освіту, яке б підсилило освітні програми, моделі навчання і підходи до навчання адвокатів. Щоб здолати цей виклик, є багато необхідних механізмів, зокрема курси програми HELP та інші ресурси, які перекладені офіційними мовами Ради Європи. Проведення подібної конференції допоможе досягти прогресу в реформуванні правової освіти в Україні.

Режі Брійя зазначив, що головне завдання Ради Європи — продовжувати співпрацю з владю України для втілення правового висновку Венеціанської комісії щодо Закону України від 16 жовтня 2019 року №193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» для того, щоб наступні етапи реформи проходили у повній відповідності до Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

Короткострокові індикатори прогресу судової реформи будуть, зокрема, включати збільшення кількості рішень ЄСПЛ, виконаних в Україні, зменшення надходження заяв від України до ЄСПЛ, а довгостроковим показником прогресу є збільшення довіри народу України до судової влади.

Під час конференції також заплановано обговорення та доповіді щодо визначального значення суддівської освіти в імплементації Європейської конвенції з прав людини на національному рівні, провідної ролі національних суддівських шкіл у сфері підготовки майбутніх суддів, застосування Європейської Конвенції та практики ЄСПЛ у періодичному навчанні суддів, ключової ролі судді у застосуванні Конвенції про захист прав людини, Європейської соціальної хартії та практики ЄСПЛ у національній судовій практиці, основних інструментів сучасної суддівської освіти.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що голова ВРП заявив, що на сьогодні невідкладного вирішення потребує питання дефіциту кадрів у судовій систем.