Мін’юст пояснив, як змінити власне ім’я, прізвище чи по батькові

В Україні, згідно із Законом, кожна людина, починаючи з 16 років, може змінити своє прізвище, ім'я або по батькові. Проте за згодою батьків це можна зробити і в більш ранньому віці — у 14 років. Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

Прізвище або по батькові, окрім як за власним бажанням, можна також змінювати у випадках:

• усиновлення, його скасування або визнання недійсним;
• реєстрації шлюбу, його розірвання або визнання недійсним;
• якщо батько особи (яка досягла 14 років і бажає змінити по батькові) змінив своє ім'я або відомості про нього, як про батька, вилучені з актового запису про народження.

Заяву про зміну імені приймає, розглядає, а також веде їх облік відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання особи. Якщо громадян України постійно проживає за кордоном – ця функція покладається на дипломатичне представництво або консульську установу України, в якій особа перебуває на постійному консульському обліку.

Одночасно із заявою необхідно подати такі документи:

• паспорт і свідоцтво про народження заявника;
• свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі) або про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);
• свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
• свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;
• свою фотокартку;
• квитанцію про сплату державного мита.

Обійдеться така процедура всього у 5 грн 10 коп. Якщо ж забажаєте ще раз змінити свої персональні дані — доведеться сплатити 51 грн.

Заява про зміну імені розглядається у тримісячний строк з дня її подання.

Після отримання дозволу заявникові необхідно звернутися у відділ ДРАЦС для складання актового запису про зміну імені або прізвища. Якщо не зробити цього протягом 3 місяців без поважних причин — дозвіл втратить силу.

Втім існують причини, коли вам можуть відмовити у зміні імені. А саме – у разі:

• здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
• наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
• офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
• подання заявником неправдивих відомостей.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як протидіяти рейдерству щодо нерухомості. 

А ще стало відомо, скільки житла для переселенців хоче придбати Кабмін на виділені кошти. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.