«Фейкові» замінування: хто понесе відповідальність за жарти дітей

Останнім часом Україну сколихнули масові повідомлення про замінування закладів освіти, торгових центрів та метрополітену. Від початку 2022 року, кажуть у Координаційному центрі з надання правової допомоги, правоохоронці зафіксували вже майже 200 таких повідомлень. Подібна інформація становить небезпеку не лише створюючи паніку у суспільстві, а й відволікаючи фахівців спеціалізованих служб від виконання важливої роботи, змушуючи кидати значні матеріальні та людські ресурси для перевірки такого повідомлення.

Саме спеціалісти нагадали, яка відповідальність настає за розповсюдження завідомо неправдивих повідомлень про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Так, директор Регіонального центру з надання БВПД у місті Києві Михайло Харін розповідає, що у березні 2021 року були внесені зміни до ст. 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за розповсюдження такої інформації.

«Отож, статтею 259 визначено, що завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, – карається позбавленням волі на строк від 2 до 6 років.

У разі, коли об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури, будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, заклади охорони здоров’я, заклади освіти, або якщо це повідомлення спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно, – карається позбавленням волі на строк від 4 до 8 років», - розповідає спеціаліст.

Крім того, він зазначає, що під час надходження повідомлень про можливі замінювання у правоохоронних органів вироблений алгоритм дій для швидкого встановлення особи, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення.

«Перш за все, це проведення огляду місця події із залученням фахівців вибухо-технічних служб, вилучення запису розмови (повідомлення), у випадку його надходження на лінію 102, подальше проведення фоноскопічної  експертизи та порівняння зразків голосу. Один із важливих заходів – звернення до операторів та провайдерів телекомунікацій для отримання інформації від них, а саме, деталізованих даних про цей зв’язок (дату, час, тривалість, зміст, маршрути передавання), абонента, формату надання йому телекомунікаційних послуг тощо.

Зауважимо, що всі повідомлення такого характеру сприймаються працівниками органів правопорядку як правдиві, незалежно від форми їх надходження, оскільки це є запорукою безпеки громадян. І доки ця інформація не спростована, то вважається такою, що відповідає дійсності, а відтак правоохоронні органи проводять всі необхідні дії для недопущення вчинення серії таких повідомлень від однієї особи, отже, і порушники встановлюються досить оперативно», - каже Харін.

Важливо, якщо у ролі таких жартівників виступають діти, то адміністративну відповідальність нестимуть їх батьки.

«Відповідно до ст. 183 «Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб» та ст. 184 «Невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов’язків щодо виховання дітей» КУпАП дорослим доведеться сплатити штраф від 1700 до 5100 грн. Але якщо неповнолітнім вже виповнилося 16 років, на них чекає кримінальна відповідальність», - зауважує спеціаліст та каже, що варто пам’ятати, що телефонний дзвінок з погрозою, навіть якщо він вам здається просто жартом, може стати причиною кримінального провадження, а в подальшому – реального покарання.

Також «Судово-юридична газета» писала, що СБУ затримала студента, який, ймовірно, «замінував» навчальний заклад за допомогою спецслужб РФ.  

Крім того, ми розповідали, що ні дня без «мінувань»: у Києві шукають вибухівку в школах.

А ще у Києві «замінували» одне із приміщень ОАСК.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.