У Мін’юсті пояснили дії арбітражного керуючого при виявленні частки, яка належить банкруту у спільному майні

Особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб визначені статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУзПБ) відповідно до якої провадження у справах про неплатоспроможність боржника — фізичної особи, фізичної особи — підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою. Про це повідомили у Південно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції м. Дніпро.

Так, під час проведення заходів контролю за діяльністю арбітражних керуючих, неодноразово виникає питання щодо дій ліквідатора при виявленні частки, яка належить банкруту у спільному майні.

«У відповідності до статті 62 КУзПБ ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. (частини 2-3 статті 131 КУзПБ).

Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 360 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності.

Згідно статті 361 Сімейного кодексу України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Виходячи з практики застосування норм КУзПБ та інших нормативно-правових актів, арбітражний керуючий повинен звернутись до господарського суду, з позовною заявою про виділення частки із спільного майна подружжя, для реалізації майна боржника на аукціоні та подальшого погашення вимог кредиторів боржника», - зауважили у Мін’юсті.

Також «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС роз’яснив, за яких умов особа, яка не була зареєстрована учасником аукціону, може оскаржити його результати.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.