Справа «Роттердам+»: ВАКС роз’яснив мотиви рішення Апеляційної палати

18:45, 3 октября 2022
Апеляційна палата ухвалила рішення за апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року у справі «Роттердам +».
Справа «Роттердам+»: ВАКС роз’яснив мотиви рішення Апеляційної палати

21 вересня 2022 року Апеляційна палата ухвалила рішення за апеляційними скаргами на ухвалу слідчого судді ВАКС від 13 жовтня 2021 року у справі «Роттердам +». Про це повідомляє пресслужба ВАКС.

Так, приймаючи рішення про часткове скасування ухвали слідчого судді та закриття провадження за скаргами представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження №52017000000000209 від 24 березня 2017 року, колегія суддів керувалася наступними мотивами:

  1. У контексті даного кримінального провадження підлягали встановленню й доказуванню, зокрема, обставини завдання шкоди державним чи громадським інтересам, а не інтересам окремих юридичних чи фізичних осіб. Доводи представників АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів» щодо належності підприємств до числа невизначеного кола споживачів, яким завдано шкоду кримінальним правопорушенням і наявності статусу потерпілого, що підтверджується відповідними процесуальними документами, наданими прокурором, колегія вважає неспроможними.
    Так, дійсно, за змістом положень ст.364 КК України не виключається можливість завдання шкоди одночасно як державним чи громадським інтересам, так і інтересам окремих фізичних або юридичних осіб. Однак, обставини завдання такої шкоди, її вид і розмір мають бути предметом відповідного досудового розслідування. Матеріали провадження, зокрема й ті, які за клопотанням представника підприємства досліджені під час апеляційного розгляду, не містять відомостей, які б вказували, що обставини завдання шкоди безпосередньо АТ «Нікопольський завод феросплавів» та АТ «Запорізький завод феросплавів»  є предметом досудового розслідування.
    Подання цивільного позову та оформлення документів потерпілого з огляду на те, що завдання йому шкоди не було предметом досудового розслідування, не є достатньою підставою вважати особу потерпілою у даному кримінальному провадженні. Предмет інкримінованого підозрюваним кримінального правопорушення, яким шкода, за версією сторони обвинувачення, завдана саме державним чи громадським інтересам без визначення конкретних споживачів виключає можливість залучення до кримінального провадження окремих юридичних чи фізичних осіб, оскільки це суперечило б окресленим в ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження стосовно досудового розслідування і судового розгляду.
  2. У даному кримінальному провадженні фактично виникли спірні питання між детективами, які здійснювали досудове розслідування, і процесуальним керівником – прокурором, який його закрив. Їх суть полягає у незгоді детективів з постановою прокурора про закриття кримінального провадження.
    Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Вирішення спірних питань між слідчим і прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не входить до сфери судового контролю. Кримінальний процесуальний закон чітко визначає порядок їх вирішення прокурором вищого рівня.
  3. Матеріалами справи підтверджується факт звернення ГО «Центр протидії корупції» до НАБУ щодо вчинення кримінального правопорушення при прийнятті постанови НКРЕКП № 289. Однак за результатами розгляду такої заяви відповідні відомості до ЄРДР внесені не були, а ГО «Центр протидії корупції» бездіяльність органу досудового розслідування не оскаржувала. Таким чином, організація не набула статусу заявника у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст.ст. 60, 214, п.4 ч.1 ст. 303 КПК України, а отже, і не мали відповідного процесуального статусу для звернення із скаргою до суду на постанову прокурора САП про закриття кримінального провадження.

Як відомо, 22 вересня, НАБУ і САП завершили розслідування у справі «Роттердам+» та відкрили матеріали стороні захисту для ознайомлення. Після рішення АП ВАКС, керівник САП Олександр Клименко скасував рішення про закриття провадження. 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
В Верховном Суде обсуждают последствия отмены Хозяйственного кодекса, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ
В Верховном Суде обсуждают последствия отмены Хозяйственного кодекса, ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦИЯ
Главное за день
Сегодня день рождения празднуют
  • Лілія Максименко
    Лілія Максименко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду
  • Ірина Приходько
    Ірина Приходько
    суддя Господарського суду міста Києва
загрузка...