Судова практика: значення розділового знака для винесення вироку

13:01, 27 липня 2017
Верховний Суд України встановив, в яких випадках відсутність «коми» може стати підставою для перегляду судового рішення.
Судова практика: значення розділового знака для винесення вироку
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

6 липня 2017 року Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України винесла постанову №5-164кс(15)17 в справі за заявою заступника генерального прокурора про перегляд вердикту колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року.

У матеріалах йдеться про те, що, перебуваючи на посаді директора підприємства і будучи службовою особою з відповідними повноваженнями, засуджена уклала контракт на будівництво обігрівального приміщення і ремонт обігріву друкарні. Вартість контракту склала 20 тис. грн. Насторожило правоохоронців те, що після укладення контракту фірма була реорганізована і змінила свою назву, проте в контракті вже фігурувала нова назва фірми, що свідчило про завідому неправдивість документа.

Суд першої інстанції засудив осуджену до відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на два роки за діяння, передбачені ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України. Керуючись ст. 75 КК України, суд звільнив засуджену від основного покарання з випробувальним строком в один рік. На підставі ст. 49 КК України засуджена була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням терміну давності.

Апеляційний суд переглянув вирок суду першої інстанції, призначивши ув’язненій штраф в розмірі 1700 грн, а також заборона займати адміністративно-господарські посади строком на два роки. Однак, на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України, засуджена була звільнена від покарання. ВССУ замінив суму штрафу на 850 грн, скоротив заборону на заняття посад до року, проте також звільнив засуджену від покарання.

У ВСУ звернувся заступник генерального прокурора із заявою про перегляд рішення ВССУ у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом вердиктів. Заявник вказав, що, виходячи з санкції статті, що діє на момент скоєння засудженої злочину, додаткове покарання у вигляді позбавлення права на зайняття посад могло бути приєднано тільки до основного покарання у вигляді обмеження волі. До штрафу таке додаткове покарання приєднано бути не могло.

Також заявник зазначив, що оспорювана постанова суду касаційної інстанції не відповідає висновку про застосування норми ч. 1 ст. 366 КК України, викладену в постановах ВСУ від 21 листопада 2011 року в справі №5-25кс11 і від 28 листопада 2011 року у справі №5-19кс11.

Заявник попросив змінити вирок місцевого суду та ухвалу ВССУ без передачі справи на новий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, ВСУ дійшов до наступного висновку. Санкцією ч. 1 ст. 366 КК України до зміни її редакції Законом від 7 квітня 2011 року №3207-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 1 липня 2011 року було передбачено покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Згідно граматичному способу тлумачення, розташований в тексті санкції розділовий сполучник «або» є місцем синтаксичного розриву тексту, тому, при відсутності в тексті санкції між основним і додатковим видом покарання такого розділового знака як «кома», один з видів основного покарання, передбачений в санкції, слід розглядати як альтернативний іншому, зазначеному в цій же санкції, але вже в поєднанні з додатковим покаранням, розташованим в тексті безпосередньо за ним.

Таким чином, у разі засудження особи за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції до 1 липня 2011 року додаткове покарання — позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — могло бути приєднано тільки до такого виду основного покарання, як обмеження свободи.

Заява заступника генпрокурора була задоволена і постановлено вважати порушницю засудженою за ч. 1 ст. 366 КК України в редакції Закону від 5 квітня 2001 року №2341-III до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн, а на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнити засуджену від відбування покарання.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут.

Автор:
Обшуки та незаконне вилучення майна: як зупинити тиск на бізнес, прямий ефір на Право ТВ
Обшуки та незаконне вилучення майна: як зупинити тиск на бізнес, прямий ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Рафальська
    Інна Рафальська
    керівник АО «Київська муніципальна колегія адвокатів»
  • Степан Домусчі
    Степан Домусчі
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду
  • Сергій Дудін
    Сергій Дудін
    суддя Київського окружного адміністративного суду