Євросоюз опублікував Звіт про виконання Україною Угоди про асоціацію Україна— ЄС, документ

26 липня Європейський Союз опублікував Звіт про виконання Україною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У звіті описано прогрес реформ у рамках Угоди за період з моменту оприлюднення попереднього звіту 1 грудня 2020 року та до 24 лютого 2022 року.

Як прокоментував Віце-президент Єврокомісії Жозеп Боррель, «військова агресія Росії проти України не здатна відвернути Європейський Союз від підтримки програми реформ в Україні».

Комісар ЄС по сусідству та розширенню Олівер Варгеї додав: «Після рішення Європейської ради про надання Україні перспективи членства в ЄС та статусу країни-кандидата, Україні необхідно продовжувати реформи, особливо у сфері правосуддя, верховенства права, боротьби з корупцією та фундаментальних прав.

Це включає прийняття та впровадження законодавства про процедуру відбору суддів до Конституційного Суду України, прийняття спільного стратегічного плану реформування правоохоронного сектору, а також завершення реформування законодавчої бази щодо національних меншин».

«У четвертому Звіті Єврокомісії про механізм призупинення візового режиму (COM(2021) 602 Final) від 4 серпня 2021 року зроблено висновок, що загалом Україна продовжує виконувати контрольні показники лібералізації візового режиму та вживає заходів щодо виконання попередніх рекомендацій. Однак необхідні подальші зусилля, серед іншого, у сфері боротьби з корупцією та відмиванням грошей, запобігання та боротьбі з організованою злочинністю», - у свою чергу, нагадали у Представництві ЄС в Україні.

Що сказали про судову реформу

Автори Звіту наголошують на відборі суддів КСУ «відповідно до рекомендацій Венеційської комісії». Буквально це означає, що його суддів мають обирати міжнародні експерти, як рекомендувала ВК.

При цьому у Звіті неодноразово згадується, що на розгляді КСУ перебувають різні важливі реформи. Раніше ці реформи було запроваджено саме з ініціативи міжнародних партнерів. Наприклад, згадується, що КСУ розглядає питання щодо конституційності діяльності Вищого антикорупційного суду, а також Етичної ради з міжнародними експертами. Тобто від КСУ може залежати їхня подальша доля і, мабуть, у ЄС переживають за результат розгляду справ.

«У сфері правосуддя, верховенства права та боротьби з корупцією було прийнято ключові закони, спрямовані на реформування Вищої ради правосуддя (ВРП) та поновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), та розпочалося їх виконання.

У той же час Верховний Суд оскаржив у Конституційному Суді України окремі положення судової реформи, а саме створення контрольного органу (Етичної ради при ВРП).

Значні невирішені проблеми включають термінову реформу Конституційного Суду (КС). Законопроект про реформу КСУ перебуває на розгляді у Верховній Раді України. Однак він не містить правил конкурсного відбору суддів та тимчасового підвищення кворуму для ухвалення рішень (як це рекомендовано Венеційською комісією)», - сказано у Звіті.

«Не було досягнуто жодного прогресу в реформуванні КС, зокрема щодо встановлення прозорої та заснованої на заслугах процедури відбору суддів КС відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. У КСУ перебуває на розгляді ряд справ щодо важливих реформ», - дослівно пишуть автори (стор. 8 Звіту).

Також автори вважають, що "ситуація правової невизначеності для Національного антикорупційного бюро (НАБУ) вирішилася з ухваленням нового закону про НАБУ". Однак нарікають, що процес відбору нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) не завершено, а Агентство з управління та повернення активів (АРМА) вже понад два роки перебуває без постійного керівника.

«Прогресу було досягнуто в галузі цифровізації з ухваленням закону, який встановлює правову основу для системи управління електронними справами для антикорупційних органів.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжує нарощувати солідну репутацію і був ухвалений закон про захист викривачів. Ще один важливий крок було зроблено у реформуванні української системи боротьби з тяжкими економічними та фінансовими злочинами із створенням Бюро економічної безпеки (БЕБ). Законопроект про Службу безпеки України пройшов перше читання у Верховній Раді.

Набрав чинності Закон про обіг землі разом з іншими відповідними законами, що призвело до відкриття ринку землі 1 липня 2021 року. Реалізація відбувається гладко», - констатують автори звіту.

Далі у розділі «Справедливість, свобода та безпека» автори звіту конкретизують сказане вище.

«У жовтні 2021 року було ухвалено поправки до закону НАБУ. Вони забезпечують Бюро міцну правову основу та передбачають незалежний вибір його директора. НАБУ поки не може проводити автономні операції з прослуховування, незважаючи на наявність правових підстав для цього у зв'язку із затягуванням укладання міжвідомчої угоди із СБУ.

ВАКС продовжував нарощувати солідний послужний список. За два роки його діяльності було винесено обвинувальні вироки стосовно, зокрема, депутатів парламенту, представників місцевих рад та суддів. ВАКС після довгої тяганини було виділено постійне приміщення.

Однак у КСУ розглядалася справа щодо конституційності ВАКС.

У червні 2021 р. парламент ухвалив закон, що забезпечує цифровізацію системи кримінального правосуддя шляхом введення в дію сучасної електронної системи управління справами для НАБУ, САП та ВАКС.

Процес відбору нового керівника САП тривав більше року і був відновлений восени 2021 р., але не завершений у 2021 р.

У звітному періоді тривала робота із судової реформи. У липні 2021 року було ухвалено два ключові закони про судову реформу. Вони стосувалися реформи ВРП, яка відповідає за призначення та дисциплінарне провадження, а також відтворення ВККС, яка проводить процедури відбору суддів. Закони передбачають тимчасову, але важливу роль незалежних експертів, призначених міжнародними донорами до Конкурсної комісії для перезапуску ВККС та запуску Етичної ради, яким доручено обирати нових та перевіряти чинних членів ВРП, а також обирати членів ВККС. Незалежні експерти працюватимуть разом із українськими членами відповідних відбіркових комісій для обох цих органів суддівського управління.

31 грудня 2021 року було призначено нового постійного директора Державного бюро розслідувань (ДБР) після тривалого періоду відсутності.

Законопроект про СБУ пройшов перше читання в парламенті, пропонуючи основу для реформи служби, але все ще чекає на прийняття. Для реалізації ключових положень закону буде потрібне додаткове законодавство.

Набрав чинності закон про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ). БЕБ доручено розслідування кримінальних злочинів економічного та фінансового характеру. У листопаді 2021 року уряд прийняв рішення про початок діяльності Бюро, яке веде до розпуску Податкової міліції, а парламент ухвалив закон, що визначає мандат Бюро і розмежовує його повноваження щодо інших правоохоронних органів. Належне функціонування Бюро та прозорий та заснований на заслугах набір персоналу потрібен після його створення», - сказано у Звіті.

У розділі «Прикінцеві зауваження та перспективи на майбутнє» йдеться про таке.

«У 2021 році Україна продовжила помітний прогрес у галузі реформ у широкому спектрі областей, пов'язаних із Угодою про асоціацію, наприклад, щодо цифрової трансформації, митниці та боротьби зі зміною клімату, у той час як реформи в таких галузях, як охорона навколишнього середовища, енергетика і праця, аудіовізуальні ЗМІ зіткнулися із труднощами.

Нові діалоги між ЄС та Україною щодо «Зеленого курсу» та кібербезпеки стали добрими прикладами розширення співробітництва в галузях, що становлять спільний стратегічний інтерес. Взаємне визнання цифрових сертифікатів COVID також виявило значний потенціал подальшої співпраці в цифровому секторі. У той же час на керівниках України лежала відповідальність протистояти популістським і протекціоністським заходам, таким як заборона на експорт деревини, що зберігається, які суперечать принципам і положенням Угоди.

Верховенство права та боротьба з корупцією по праву залишалися у центрі реформаторських зусиль та взаємодії з міжнародними партнерами, у тому числі щодо критичної реформи судової системи України. Реалізація ключових реформ, ухвалених цього року, таких як реформа Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, таким чином, залишається лакмусовим папірцем для ширших зусиль щодо реформування та для подальшого прогресу України у її демократичній та стратегічній європейській орієнтації. Це також стосується законопроекту про реформу Служби безпеки України та імплементаційного законодавства, а також до завершення реформи правової бази для національних меншин та прийняття ефективних механізмів імплементації.

Подальші зусилля щодо створення та зміцнення сучасних інститутів, таких як нове Бюро економічної безпеки, та ефективних систем, необхідних, наприклад, для боротьби з економічною злочинністю, сприятимуть інвестиціям, зростанню та процвітанню. Подальша демонстрація прихильності до ширших європейських норм і принципів належного управління, наприклад, щодо корпоративного управління державними підприємствами та банками, також послужить справі України щодо цього, на користь її громадян», - йдеться у висновку.

Судячи з акцентів, які розставило Представництво ЄС в Україні, партнерів України турбують й інші питання: управління НАК «Нафтогаз України» («у липні 2021 р. пройшов перше читання у Верховній Раді новий законопроект про корпоративне управління державними підприємствами. Він має намір привести українське законодавство у відповідність до рекомендацій ОЕСР»), «незалежність Нацбанку та системи банківського нагляду», робота ринку електроенергії, прийняття закону про орган, який здійснює регулювання у сфері телекомунікацій та ін.

Нижче наводимо сам Звіт.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.