Для чого Верховна Рада збільшила видатки на 270 млрд і куди вони підуть

15 серпня Верховна Рада ухвалила як закон законопроєкт №7644 про внесення змін до Держбюджету, якими передбачено збільшення внутрішніх запозичень на 270 мільярдів гривень і спрямування їх на оборону. 

До цього, 31 травня Верховна Рада вже ухвалювала закон про збільшення видатків на силовий блок (законопроект 7413 про внесення змін до Державного бюджету). Тоді, додатково до виділеного, на бюджетні програми отримали:

СБУ – плюс 2,78 млрд грн

Головне управління розвідки – плюс 921 млн грн

Управління держохорони – плюс 321 млн грн

Служба зовнішньої розвідки – 648 млн грн

Держспецзв'язку – 548 млн грн.

Система МВС – плюс 76,4 млрд грн.

З них:

Апарат МВС – 1,4 млрд грн

Прикордонна служба – 7,9 млрд грн

Нацгвардія – 25 млрд грн

Міграційна служба – 285 млн грн

ДСНС - 13,1 млрд грн

Нацполіція – 28,5 млрд грн.

Згодом, 9 липня, парламент прийняв як закон законопроект 7523 про збільшення на 81 млрд видатків на соціальні потреби.

Також слід згадати, що на початку травня Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою законопроєкт 7299 про внесення змін до Держбюджету, дозволивши збільшити обсяг внутрішніх та зовнішніх запозичень на 200 мільярдів гривень на потреби оборони.

Таке періодичне розширення видатків турбує Нацбанк, адже може призвести до необхідності друкувати гроші.

Для чого зараз необхідні 270 млрд і куди вони підуть

До прийняття нового закону в цілому, 12 серпня, Комітет Верховної Ради з питань бюджету розглянув проект №7644.

Так, законопроектом передбачено за загальним фондом держбюджету збільшити бюджетні призначення окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету на 270,18 млрд (переважно суб’єктам сектору національної безпеки і оборони), а саме для:

Міністерства оборони на 241,16 млрд грн (у тому числі видатки споживання – на 194 911,6 млн грн, з яких на оплату праці –   на   122 801,8 млн грн   і   комунальні   послуги   та   енергоносії   - на 1 147 млн грн; видатки розвитку – на 46 251,1 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» – на 193 942,8 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової   техніки,   засобів   та    обладнання» – на 44 129,7 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» – на 3 090,2 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ на 22,85 млрд грн (у тому числі видатки споживання – на 18 650,2 млн грн, з яких на оплату праці – на 9 457,2 млн грн і комунальні послуги та енергоносії - на 84,9 млн грн; видатки розвитку – на 4 205 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної   прикордонної   служби   України»    –    на 11 537,57 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» – на 7 320 млн грн;

«Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» – на 3 189,2 млн грн; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» – на 619,8 млн грн; «Керівництво та управління у сфері охорони державного кордону України» – на 90,5 млн грн; «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» – на 61 млн грн; «Керівництво та управління Національною гвардією України» – на 16 млн грн; «Підготовка кадрів, наукова і науково-технічна діяльність у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки» – на 14 млн грн; «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» – на 7,2 млн грн;

Служби безпеки України - на 2,45 млрд грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 2 012,7 млн грн);

Головного управління розвідки Міноборони за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» - на 2,21 млрд грн (у тому числі видатки споживання – на 2 081,1 млн грн, з яких на оплату праці – на 1 710,2 млн грн; видатки розвитку – на 135,7 млн грн);

Адміністрації Держспецзв’язку - на 425 млн грн;

Управління державної охорони України за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» - на 197,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 169,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 143,9 млн грн і комунальні послуги та енергоносії - на 0,1 млн грн; видатки розвитку – на 27,5 млн грн);

Служби зовнішньої розвідки України - на 139,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 120,4 млн грн);

мобілізаційна підготовка галузей національної економіки України для Міністерства економіки - на 10,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 7,2 млн грн і комунальні послуги та енергоносії - на 1,5 млн грн);

поповнення резервного фонду – на 715,7 млн грн для Міністерства фінансів України.

Для покриття зазначених додаткових видатків законопроектом №7644 запропоновано за загальним фондом державного бюджету збільшити внутрішні запозичення на 270 180,9 млн грн і відповідно на таку ж суму граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року.

Як зазначає Комітет, у державному бюджеті на 2022 рік для сектору національної безпеки і оборони вже передбачено кошти у сумі 927,7 млрд грн (включаючи кошти загального та спеціального фондів) - це більш ніж третина загального обсягу видатків державного бюджету і ця сума у 3,7 разу перевищує аналогічний показник за минулий рік.

З початку року видатки на національну безпеку та оборону вже збільшено на 660,6 млрд грн або у 3,5 рази (проти обсягу, визначеного Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX при затвердженні Державного бюджету України на 2022 рік).

«З початку року змінами до закону про державний бюджет на 2022 рік збільшені видатки на потреби безпеки і оборони орієнтовно загалом на суму 538,1 млрд гривень, а саме законами:

від 23.02.2022 №2099-ІX (яким збільшено видатки загального фонду на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 22,7 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 16 млрд грн, МВС – на 6,1 млрд грн, ГУР – на 0,6 млрд грн);

від 15.03.2022 № 2135-ІХ (яким передбачено видатки спеціального фонду у сумі 67,6 млрд грн на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»);

від 21.04.2022 № 2218-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 200 млрд грн і установлено, що ці кошти спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб);

від 31.05.2022 № 2280-ІХ (яким збільшено видатки для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони загалом на 247,8 млрд грн, у тому числі для: Міноборони - на 166,11 млрд грн, МВС - на 76,43 млрд грн, СБУ - на 2,78 млрд грн; ГУР - на 0,92 млрд грн; СЗРУ - на 0,65 млрд грн; Адміністрації Держспецзв’язку - на 0,55 млрд грн; УДО - на 0,32 млрд грн).

Варто нагадати, що відповідно до пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Так, від початку воєнного нападу росії на нашу державу рішеннями Уряду з резервного фонду державного бюджету на забезпечення ключових потреб суб’єктів сектору національної безпеки і оборони вже спрямовано 293,9 млрд грн, а саме для: Міноборони – 180,7 млрд грн, МВС – 107,1 млрд грн, ГУР – 2,8 млрд грн, СБУ – 2 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 1,3 млрд гривень.

У загальному обсязі запропонованих додаткових видатків на національну безпеку і оборону (269,5 млрд грн) 81,2% становлять видатки споживання (218,8 млрд грн), з яких 62,4% видатки на оплату праці /без нарахувань/ (136,6 млрд грн).

Зазначене певним чином обумовлено необхідністю належного фінансового забезпечення реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», якою установлено, що:

- на період дії воєнного стану визначеним особам (зокрема військовослужбовцям ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, УДО, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, військовим прокурорам Офісу Генпрокурора, особам рядового і начальницького складу ДСНС, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій НАБУ та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 тис. грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- у разі загибелі зазначених осіб їх сім’ям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн гривень.

Законопроектом збільшуються планові державні запозичення до 1 476 млрд грн (або на 22,4% до раніше збільшеного показника і майже у 2,6 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг дефіциту державного бюджету до 1 093,7 млрд грн (або на 32,8% до раніше збільшеного показника і в 5,8 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 р. до 3 630,2 млрд грн (або на 8% до раніше збільшеного показника і на 33,2% до первинно затвердженого показника).

Зазначені показники раніше вже збільшено на 634,7 млрд грн законами щодо змін до Закону, а саме: від 15.03.2022 № 2135-ІХ – на 67,6 млрд грн у зв’язку із залученням до спеціального фонду державного бюджету позики від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; від 21.04.2022 № 2218-ІХ – на 200 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду державного бюджету додаткових запозичень (внутрішніх і зовнішніх запозичень по 100 млрд грн); від 31.05.2022 № 2280-ІХ – на 287,7 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових зовнішніх запозичень; від 09.07.2022 № 2385- ІХ – на 79,4 млрд грн (внутрішні запозичення - на 4 млрд грн, зовнішні запозичення – на 75,4 млрд грн).

Таким чином, у разі прийняття законопроекту, що розглядається, уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на поточний рік перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинені на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону.

Поряд з тим, ймовірним може бути перевищення визначеної частиною другою статті 18 Кодексу граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже, реалізація законопроекту №7644 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до значного додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Міністерства фінансів України.

У супровідних матеріалах до законопроекту №7644 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету (у запропонованих обсягах) та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Мінфін.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 7644 не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, яке, серед іншого, мало б містити розрахунки щодо: фактичної потреби (з урахуванням поточного стану фінансового забезпечення) у додаткових видатках у розрізі відповідних бюджетних програм та головних розпорядників бюджетних коштів; доцільності пропонованого обсягу збільшення резервного фонду бюджету, а також докладну інформацію щодо прогнозованих джерел фінансування бюджетних витрат (зокрема, у контексті їх спроможності забезпечити необхідний обсяг коштів та наслідків для фінансової системи країни)», - зазначив у своєму висновку Комітет.

Нижче наводимо повний висновок.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Автор Наталя Мамченко