Особливості захисту екологічних прав громадян в адміністративному суді: позиція Верховного Суду

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи (далі – позивач) до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі – Дергачівська РДА, відповідач), за участю третьої особи, про визнання незаконним та скасування розпорядження.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв’язку з оскарженням позивачем розпорядження Дергачівської РДА, яким було затверджено Детальний план території для визначення можливості розміщення станції технічного обслуговування легкових автомобілів за межами населених пунктів. Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що будівництво автомобільних мийок порушує права мешканців сусідніх земельних ділянок, оскільки ця частина населеного пункту не має централізованого водопостачання та водовідведення. З огляду на це, позивач вважав, що у разі побудови автомийки, токсична речовина – вода із агресивними миючими засобами та мастилом, бензином, бітумом, іншими токсичними речовинами, буде скидатись у водоносний шар ґрунту.

Судами першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Суди виходили з того, що спірне рішення відповідача прийнято не в межах та не у спосіб, встановлений чинним законодавством, зокрема, без проведення стратегічно-екологічної оцінки, розроблений відповідно до недіючих державних будівельних норм та з порушенням процедури його фінансування. Крім того, за висновком судів першої та апеляційної інстанцій, спірне розпорядження порушує права позивача як члена територіальної громади на безпечне довкілля.

Третя особа, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга була обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто справу без дотримання норм процесуального права, а саме – статей 264-265 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Верховний Суд погодився з тим, що оскільки спірне розпорядження Дергачівської РДА про затвердження Детального плану території має ознаки нормативно-правового акта, то суди мали розглядати справу з урахуванням особливостей, визначених статтями 264-265 КАС України.

З огляду на те, що недотримання судами встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання протиправним та нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням норм процесуального права та безумовною підставою для розгляду такої справи спочатку, оскільки таке порушення, серед іншого, впливає на права та інтереси необмеженої кількості осіб (всіх осіб, на яких поширюється дія цього акта), Суд касаційну скаргу третьої особи задовольнив, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував повністю та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, стосовно доводів скаржника про те, що суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу всупереч відсутності порушення прав позивача, Верховний Суд зазначив таке.

У позовній заяві позивач наголошував, що будівництво на підставі детального плану, затвердженого спірним розпорядження, виданим з порушенням містобудівного законодавства, робить територіальну громаду і конкретних її жителів беззахисними та посягає на їх екологічні права, а саме на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

З огляду на це, за висновком Верховного Суду, у позивача у цій справі наявний екологічний інтерес, що зумовлює необхідність захисту саме екологічних прав при оскаржені спірного розпорядження, з огляду на те, що земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована на землях сільськогосподарського призначення, що в свою чергу може призвести до погіршення екологічної ситуації та забруднення суміжних ділянок, які використовуються жителями територіальної громади.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні права громадян забезпечуються, зокрема, проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища; обов'язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об'єктів економіки; участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища; здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З посиланням на норми статей 41, 50 та 66 Конституції України, положення Орхуської конвенції, ратифікованої Законом № 832-ХІV від 6 липня 1999 року, а також норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Верховний Суд дійшов висновку, що позивач у цій справі має право в порядку, передбаченому частиною другою статті 264 КАС України, звернутися до адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження, оскільки спірний нормативно-правий акт впливає на екологічні права та інтереси позивача, а законність цього акта перебуває у сфері контролю саме адміністративних судів.

Суд також наголосив, що екологічні інтереси громадян можуть захищатися у порядку адміністративного судочинства на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, статті 50 Конституції України – кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також приписів статті 66 Конституції України, згідно з якою ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

 Постанова Верховного Суду від 1 вересня 2022 року у справі № 520/16518/2020 (адміністративне провадження № К/990/594/22).

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.