До кандидата у директори НАБУ, прокурора Генінспекції Олега Опішняка виникли питання щодо безоплатного отримання земельних ділянок

Комісія з відбору директора НАБУ 22 лютого провела співбесіду на предмет доброчесності з прокурором відділу запобігання правопорушенням в органах прокуратури Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Олегом Опішняком. До цього, з 1997 року по 2017 рік, він працював в органах прокуратури Закарпатської області.

На питанння стосовно його профільної діяльності в Генінспекції кандидат розповів, що не завжди вдається переконати членів дисциплінарного органу в тому, що відповідна особа (прокурор) заслуговує на покарання.

На початку співбесіди до кандидата виникли запитання стосовно безоплатно отриманих ним та його родичами земельних ділянок.

«15.11.2002 Ви набули право власності на дві земельні ділянки у Закарпатській області 792  кв м та 191 кв м у селі Минай», - зазначили члени Комісії.

Як пояснив кандидат, ці земельні ділянки були набуті ним безоплатно у рамках права, передбаченого Земельним кодексом: «Одна у 2000 році, інша є суміжною з першою ділянкою: 8 соток і 2 сотки, тому вони утворили спільну ділняку 10 соток».

«15.04.2010 Ваша теща набула у власність земельну ділянку 1000 кв м у Лумшорах Закарпатського району», продовжили члени Комісії.

«Ця ділянка також була отримана безоплатно в рамках приватизації. Як передбачає законодавство, громадянин може отримати земельну ділянку. Тому вона звернулася із заявою до сільради щодо отримання земельної ділянки для дачного будівництва», - розповів Олег Опішняк.

«У 2014 році також Ваша теща набула ділянку 1250 кв м у Мукачівському районі…», - зазначили у Комісії.

«Тут була інша ситуація, батьки дружини проживали у Рахівському районі. Вони розглядали можливість оселитися поближче до Ужгороду, бо Рахівський район не газифікований. Вони спробували скористатися можливістю одержавння земельної ділянки в Ужгороді, але, на жаль, вдалося їм отримати лише ділянку, відповідно скориставшись тим же правом передбаченим у Земельному кодексі, лише у Мукачівському районі», - пояснив кандидат.

«За рік до того Ваш тесть набув земельні ділянки 354 кв м та 842 кв м у Рахівському районі…» - зазначили члени Комісії.

«Так, ці ділянки він теж отримав, скориставшись своїм правом, передбаченим ЗК. Ці ділянки були вилучені у Закарпатського облавтодора, отримані сільрадою, а потім передані сільрадою йому», - відповів Опішняк. Потім ці ділянки тесть продав.

«У 2021 році 1500 кв м Ваша теща набула земельну ділянку у Рахівському районі…», - додали члени Комісії (тобто, незважаючи на відсутність газифікації та бажання покинути відповідний район, родичі все ж вирішили продовжувати придбавати там майно).

Це питання треба поєднувати з будівництвом ними власного житлового будинку, відповів кандидат.

«Оскільки їм не вдалося відразу отримати ділянку для будівництва у селищі Великий Бичків, вони звернулися до батьків тестя. Рішенням сільради їм 17 соток надали у користування. Потім було вирішено оформити земельну ділянку. І фактично воно звучить не як надання, а відновлення меж земельної ділянки. Просто на 2021 рік вони не могли на 17 соток відновити, і їм дозволили лише на 1500 кв м. На цій земельній ділянці проживала ще бабка тестя», - розповів кандидат.

«У 2017 році Ви задекларували грошові доходи 469 тисяч грн, 686 тисяч у 2018 році, 736  тисяч у 2019 році. При цьому у 2018 та 2019 роках Ви не декларували грошові активи. Чи здійснювали Ви значні витрати протягом цього періоду?» - уточнили у Комісії.

«Суми, які відображені у деклараціях, це суми з врахуванням податків.

Фактичні доходи були на 19,5% менше від тої суми, яка відображена у декларації. Крім того, 50 ПМ не підлягають декларуванню для кожного члена родини. Тобто, оскільки я бачив що вона не перевищує 50ПМ, я не відображав. Потім зріс розмір зарплати і було значно більше активів, і я їх відображав.

Я приблизно підрахував, що у мене можливі витрати у 2017 році склали приблизно 12 тисяч грн на місяць на родину з трьох осіб, у 2018 - 24 тисячі можливі витрати, у 2019 - 27 тисяч», зазначив кандидат.

«Згідно Вашої майнової декларації мама надавала Вам грошові подарунки, 40 тисяч грн тощо. Згідно наших даних Ваша мати не має офіційних доходів, як вона робила коштовні подарунки?»

«Моя мати з 1998 року постійно виїжджала в Італію, має там право на проживання і легально там працює та сплачує податки. Вона і на даний час проживає в Італії», зазначив кандидат.

«Люди вимушені виїжджати на заробітки. Її пенсія складала близько 3000 грн. Вона намагалася знайти роботу в Україні. Що стосується сплати податків в Італії, то не може бути подвійного оподаткування», - додав він.

Голова Комісії Микола Кучерявенко поцікавився, чи сплачував кандидат податки з грошових подарунків, на що кандидат відповів негативно, зазначивши, що з цих грошей вже були сплачені податки його матірʼю.

Нагадаємо, раніше ми описували інші співбесіди з кандидатами.

Так, кандидат на посаду директора НАБУ Анатолій Нестерцов пояснив, що накопичив кілька тисяч доларів, бо у школі йому батьки давали гроші «на їжу», дарували подарунки і також отримував кошти на свята, «коли щедрівки». Також кандидат пожалівся, що у свій час його «у примусовому порядку» відправили до Донецького управління СБУ і не хотіли давати статус УБД.

Родичі кандидата на посаду директора НАБУ Сергія Наумюка отримали паспорти РФ та їздили до України через російський кордон після початку війни з РФ у 2014 році. Крім того, брат кандидата після 2015 року переїхав працювати до Москви. Але зараз всі знаходяться у США і подали заяви про відмову від паспортів РФ, яка ще не розглянута.

Претендент на директора НАБУ, голова ДІАМ Семен Кривонос розповів, як придбана ним земельна ділянка опинилася у лісовому фонді, та назвав себе викривачем корупції.

Керівник Бучанської прокуратури Руслан Кравченко пояснив Комісії з відбору очільника НАБУ, чому приватизував службову квартиру та за три місяці її продав.

20 лютого, як писала «Судово-юридична газета», Комісія з відбору почала співбесіди з начальника Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора Юрія Бєлоусова (детальніше за посиланням).

Потім співбесіду проходив детектив Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Михайло Буртовий. До нього виникли численні запитання стосовно його майна та майна родичів (деталі – за посиланням).

Третім співбесіду проходив начальник відділу представництва інтересів держави з питань земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Олександр Вікул.

Останнім у перший день співбесід був заступник голови Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Віталій Власюк. Значну частину свого капіталу він заробив на майнінгу криптовалют. Це викликало чимало складних питань у Комісії (детальніше за посиланням).

Другий день співбесід Комісія розпочала з Максима Ворвуля, який з березня 2017 року працює у НАБУ на посаді старшого детектива – заступника керівника Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів. До нього виникли питання щодо безоплатної приватизації земельної ділянки.

Другим кандидатом на крісло директора НАБУ, який проходив співбесіду на доброчесність 21 лютого, став Сергій Гупяк. Він з 17 березня 2021 року до 31 січня 2022 року працював начальником четвертого слідчого відділу з дислокацією у місті Вінниці ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, а з 1 лютого 2022 року є керівником цього відділу. До кандидата виникли запитання стосовно результатів службового розслідування, яке стосувалося порушення строків направлення обвинувального акта до суду підлеглими на той час Сергію Гупяку прокурорами до суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.