Вищий антикорупційний суд не обрав запобіжний захід нардепу Дмитру Ісаєнку

Під час засідання 15 березня прокурор зачитав частину обвинувального акту. За версією слідства Ісаєнко прагнув отримати ділянку, яка належить будівельному комбінату парламенту під забудову. З цією метою він залучив групу осіб(за словами прокурора, наразі у «справі Ісаєнка» повідомлено про підозру 4 особам) та розробив схему, спрямовану на забудову ділянки, яка належить комбінату

Для легалізації схеми було розроблено план розвитку підприємства. Одним з варіантів розвитку, згідно з цим планом передбачав зміну цільового призначення земельної ділянки, яка належить підприємства та «списання нерухомого майна».  Ділянку планувалося отримати за заниженою вартістю.

Також прокурор навів фрагменти протоколів негласних розшукових дій. В одному з них, за версію слідства фігурує Дмитро Ісаєнко, якого інша особа називає Дмитро Валерійович

Зі свого боку адвокати Ісаєнка регулярно називали докази обвинувачення припущеннями. Зокрема, реагуючи на те, що у протоколі фігурує фізична особа Дмитро Валерійович, один із захисників зауважив:

«Однак звідки нам відомо, що це Ісаєнко», - наголосив один з захисників.

Інший захисник зауважив, що зміст протоколів про НСРД протирічать один одному.

Щодо стратегічного плану, захисник депутата зауважив, що на ньому стоїть підпис Володимира Слишинського(екс-першого заступника керівника апарату парламенту). Він також додав, що фінансове становище комбінату було не найкращим.

«Заборгованість по зарплаті 4 мільйони гривень…Не велась претензійна робота по дебіторській заборгованості», - наголосив він.

Захисник додав, що на ділянці комбінату дійсно планувалося житлове будівництво і частину квартир планували передати працівникам Апарату Верховної Ради.

«Що в цьому злочинного», - поцікавився захисник.

Врешті суд дослідивши частину матеріалів клопотання відклав його розгляд.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру народному депутату групи «Відновлення України» Дмитру Ісаєнку у спробі незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату.

За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався «Держбудкомбінат», аби надалі побудувати там житловий комплекс. Для цього він вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.

Ексдиректор ДП всупереч закону і без погодження парламенту провів аукціон для укладення інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн грн. Натомість, як встановили НАБУ і САП, реальна вартість ділянки й майна становила понад 525 млн грн.

Згодом підозрювані планували знести будівлі й знищити майно комбінату нібито через їх застарілість і несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ і САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», напередодні Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання САП та додав до переліку обов’язків підозрюваного у незаконному преміюванні ексочільнику НАК «Нафтогаз України» Андрію Коболєву носіння електронного браслета.

Автор Ярослав Конощук 

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.