Народні обранці збираються обмежити доступ до судових рішень та дозволити не проводити запис судових засідань

Верховна Рада готується ухвалити законопроекти, якими пропонується обмежити доступ громадян до судових рішень та дозволити не проводити запис судових засідань всупереч припису Конституції.

Йдеться про законопроекти №7033-д і №8359. Останній погоджено Вищою радою правосуддя, яка поки не в курсі, чи має вона стосунок до визначення критеріїв для закриття текстів рішень у Реєстрі і політики судової влади в цій сфері.

Разом з тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», з публічного доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень вилучили понад 6 млн судових рішень, включно з корупційними справами, а єдині критерії – досі відсутні.

Отже, як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроект 7033-д голови Комітету ВР з питань правової політики від «Слуги народу» Дениса Маслова передбачає закриття значної частини текстів судових рішень у Реєстрі. 13 січня він зареєстрував проект постанови про його прийняття за основу.

Цікаво, що законопроект Дениса Маслова передбачає, що у текстах судових рішень мають бути закриті найменування об’єктів критичної інфраструктури. Туди входять, наприклад, виборчі комісії, ЗМІ, самі суди та органи державної влади. Отже, якщо буде йтися, наприклад, про виборчий спір, то дізнатися, хто з ким судився, буде неможливо.

Загалом до переліку об’єктів критичної інфраструктури відноситься невизначене число об’єктів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів  від 16.12.22 №1384, яка визначає Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, до числа таких об’єктів можуть відносити:

• об’єкти, які займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів,
• органи державної влади та місцевого самоврядування,
• засоби масової інформації,
• суди,
• органи, які відповідають за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги,
• охорону навколишнього середовища
• ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

Виникає питання, чи мають у такому випадку закривати і назву суду, який виніс судове рішення, адже він теж може входити до переліку об’єктів критичної інфраструктури.

Якщо йти за логікою законодавця, то з Реєстру мають зникнути і найменування державних органів.

Загалом проект виписано досить розлого. З урахуванням того, що, як раніше писала «Судово-юридична газета», Вища рада правосуддя відмежувалася від питання визначення критеріїв, за якими слід вилучати з публічного доступу тексти судових рішень, хоча з відповідним листом до неї зверталася ДСА, виникає питання, як адміністратор Реєстру – ДП «Інформаційні судові системи» взагалі буде виконувати новий закон.

Як зазначає у своєму зверненні Transparency International Ukraine, цим же законопроектом планується надати суддям право довільно вилучати із судового реєстру інформацію з рішень у справах, розглянутих у відкритому засіданні, що суперечить загальному принципу гласності судового процесу і несе корупційні ризики.

Також Transparency International Ukraine звертає увагу на необхідність відхилити пропозиції законопроекту №8359, який передбачає, що «у разі об’єктивної неможливості» повністю фіксувати судове засідання, секретар записує лише істотні моменти у протоколі. Трактувати, що таке об’єктивна неможливість, кожен може по-своєму.

«Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів», - зазначається у зверненні.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», 14 лютого Вища рада правосуддя підтримала законопроект 8359, яким пропонується повернути до судів рукописні протоколи судових засідань. 13 січня Денис Маслов зареєстрував його у Раді.

Хто у судах буде писати ці протоколи при низькій заробітній платі та величезному дефіциті кадрів, наразі невідомо.

По-друге, виникає питання стосовно відповідності законопроекту Конституції (у ст. 129 Конституції України закріплено принцип гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами).

Крім того, як відмічає адвокатська спільнота, законопроект може нівелювати фіксацію, і зробити неможливим використання протоколів на наступних стадіях судочинства.

Запропоновано також доповнити Закон «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що в разі об’єктивної неможливості внесення судового рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень суд вносить до Реєстру рішення і окремі думки суддів не пізніше 5 робочих днів із дня усунення відповідних обставин. Тобто, суд зможе почекати усунення «відповідних обставин».

Такі «відповідні» обставини можуть тривати досить довго, і рішення суду може місяцями не потрапляти до Реєстру.

Зараз відповідно до закону про доступ до судових рішень судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

(Хоча й величезний масив рішень наразі видалений з відкритого доступу в Реєстрі).

Отже, Вища рада правосуддя вважає законопроект необхідним, зокрема, з точки зору того, що суддів можна буде не притягати за це до дисциплінарної відповідальності.

«Запропоновані суб’єктом законодавчої ініціативи норми є актуальними і дадуть змогу забезпечити уникнення ризику притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень», - зазначає ВРП.

Наразі Вищій раді правосуддя невідомо, хто саме в Україні має визначати підстави для правомірного обмеження доступу до судових рішень, вести облік та перевіряти законність цих обмежень.

Вища рада правосуддя переадресувала питання про підстави обмеження доступу до текстів судових рішень у Реєстрі до ДСА, але у ДСА відповіли, що це питання не у їх компетенції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.