Судді ВП Верховного Суду присвятили окрему думку тому, як треба було цитувати слова Романа Маселка у виступі на захист Лариси Гольник

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23.03.2023 відмовила у задоволенні заяви Лариси Гольник про виправлення описки у постанові Великої Палати ВС від 17.01.2019 в адміністративній справі за скаргою Лариси Гольник на рішення Вищої ради правосуддя. Втім, з формулюванням не погодилися окремі судді ВП ВС.

Як відомо, у вересні 2018 року Лариса Гольник звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення Вищої ради правосуддя від 2 серпня 2018 року «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 травня 2018 року про притягнення судді Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Лариси до дисциплінарної відповідальності».

В той час ВРП та її дисциплінарним органом було установлено, що суддя Лариса Гольник розмістила на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook публікацію, до якої було додано фото з отарою овець, де йшлося про чергові збори суддів Октябрського районного суду м. Полтави. Згідно з позицією ВРП та її Третьої Дисциплінарної палати надання суддею зневажливої оцінки своїм колегам-суддям (усьому колективу суддів), а саме порівняння їх з вівцями, що в українському суспільстві традиційно сприймається як образа, вийшло за межі допустимого здійснення свободи слова і становить порушення норм суддівської етики.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 17 січня 2019 року скаргу судді задовольнила: скасувала рішення ВРП від 2 серпня 2018 року.

Описка, про виправлення якої просила Лариса Гольник, полягала в тому, що в описовій частині постанови, а саме в абзаці другому на аркуші 12 зазначено:

«У судовому засіданні представник Лариси Гольник (Роман Маселко – прим. ред.) визнав той факт, що суддя повинна була вести себе стриманіше, проте зауважив, що такий захід дисциплінарної відповідальності як догана з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця не є пропорційним вчиненому порушенню».

Це, на її думку, не відповідає матеріалам справи та має бути викладено в редакції, яка адекватно, достатньо повно та юридично коректно відображатиме засвідчену технічним записом позицію її представника - Маселка Р. А. під час судового засідання.

Дослідивши подану скаржницею заяву про виправлення описки, Велика Палата дійшла висновку, що в її постанові від 17.01.2019  не було допущено описку, яку, на думку Лариси Гольник, необхідно виправити шляхом нового викладення абзацу другого на сторінці 12 цієї постанови.

Велика Палата у рішенні по справі (провадження № 11-1010сап18, номер справи не визначено) відзначила, що запропонований заявницею варіант трактувати окреслене нею виправлення як описку є неприйнятним, позаяк у розумінні статті 253 КАС викладення в іншій редакції названого абзацу не є виправленням описки.

Однак судді Великої Палати ВС Костянтин Пільков та Лариса Катеринчук 23 березня 2023 року вирішили присвятити окрему думку тому, як ВП ВС мала викласти своє рішення.

Для цього вони навіть витратили свій час та дослідили технічний запис судового засідання ВП ВС від січня 2019 року.

«Погоджуємось з прийнятим Великою Палатою рішенням про відмову у виправленні описки. Водночас, висловлюємо незгоду з тими мотивами, якими Велика Палата обґрунтувала це рішення.

Обмежившись таким обґрунтуванням відмови, Велика Палата допустила двояке трактування свого рішення, яке можна зрозуміти як таке, що вона не вважає правильним виклад Заявницею висловлювань свого представника, або що попри правильний виклад це не є підставою для виправлення тексту рішення.

Як стає зрозумілим з технічного запису судового засідання 17.01.2019, адвокат Р. А. Маселко, даючи відповідь на запитання судді О. Г. Яновської про етичні вимоги до висловлювань суддів, сказав дослівно:

«Справа у тому, що, погоджуюся, і пані Лариса Гольник абсолютно підтримує позицію, що суддя повинен бути стриманий, що він повинен бути… використовувати у своїй абсолютно всій діяльності максимально коректні висловлювання. Але я ще раз наголошую, що, по-перше, вона в даному випадку у позиції захисту…».  

Тобто у цій відповіді, яку суд виклав у загальних рисах у своїй постанові, не дається характеристика поведінки самої Лариси Гольник, натомість Р. А. Маселко говорить про етичні вимоги до судді загалом, а не про конкретну особу.

Велика Палата, відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, мала навести слова представника дослівно і недвозначно вказати у своєму обґрунтуванні рішення, що попри те, що точніший виклад дозволяв би однозначно розуміти слова представника, які Велика Палата досить узагальнено виклала у своєму рішенні, внесення тих змін до судового рішення, про які просить заявник, не є виправленням описки», - зазначили в окремій думці Пільков та Катеринчук.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.