Повернути і не обмежити: перед депутатами виникла дилема, чи можна «передумати» голосування за повернення доплат військовослужбовцям

14:37, 27 квітня 2023
Чи можуть обмежити зарплату і винагороду представникам органів судової влади, та який зміст вкладали народні обранці у норму щодо повернення доплат військовим, поліцейським та рятувальникам.
Повернути і не обмежити: перед депутатами виникла дилема, чи можна «передумати» голосування за повернення доплат військовослужбовцям
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У народних депутатів, схоже, виникла складна дилема з питанням повернення додаткової винагороди військовослужбовцям, поліцейським та рятувальникам у тилу і відповідно обмеженням зарплат чиновників. Адже зараз стоїть питання, що ті депутати, які голосували за таке рішення, фактично можуть «відкликати» свої голоси, підтримавши проект постанови депутата Володимира Цабаля №8312-П про скасування голосування за законопроект. При цьому депутатам, вочевидь, доведеться пояснювати, чому вони «передумали», адже ситуація, коли одні й ті ж обранці спочатку голосують «за», а потім «проти» свого ж рішення виглядає досить дивно.

Не зміг винести свій остаточний «вердикт» проекту постанови Цабаля і Регламентний комітет Верховної Ради, який лише рекомендував депутатам «визначитися шляхом голосування» у пленарному залі.

Додаткова винагорода як компенсація низьких зарплат

Як раніше писала «Судово-юридична газета», з 1 лютого 2023 року поліцейським та рятувальникам, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій, скасували додаткову винагороду 30 тисяч грн під час війни.

При цьому відповідно до аналізу, проведеного нашим виданням за відповідями на запити від різних державних органів, таку додаткову винагороду скасували далеко не всім структурам, які мають стосунок до безпеки і правопорядку. Наприклад, додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень виплачується на період дії воєнного стану військовослужбовцям Управління державної охорони (УДО), незалежно від того, чи перебувають вони безпосередньо в зоні ведення бойових дій.

Слід також нагадати, що наприкінці 2021 року загострилася ситуація навколо низьких зарплат у поліції.

Ще у січні 2022 року до Верховної Ради було внесено законопроекти про збільшення грошового забезпечення поліцейських (6506 та альтернативні). Однак жоден з них не був ухвалений як закон. Втім, після початку повномасштабного вторгнення постановою Кабміну від 28 лютого 2022 р. №168 поліцейським встановили додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч грн. Отже, на деякий час проблему з низькими зарплатами було дещо врегульовано. Але з 1 лютого 2023 року цю додаткову винагороду, як вже було зазначено, було вирішено забрати.

Разом з тим, Верховна Рада 10 квітня 2023 року під час голосування за законопроект  №8312 несподівано підтримала поправку Дмитра Разумкова 48, раніше відхилену профільним Комітетом, про повернення щомісячних додаткових виплат у розмірі 30 тисяч гривень для військовослужбовців, поліцейських та працівників ДСНС, незалежно від покладених на них завдань чи районів проходження служби.

Відповідно цією поправкою Рада обмежила заробітні плати у державному секторі 10 мінімальними зарплатами. Тобто, чиновники, прокурори та депутати зможуть отримувати не більше 67 тисяч грн.

Вказане обмеження застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами тощо.

Чи стосується суддів?

Народний депутат України від «Слуги народу», член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко зазначив, що «законом 8312, прийнятим в цілому, на період дії воєнного стану військовослужбовцям, поліцейським, ДСНС-никам (крім курсантів) повернули виплати 30 000 гривень не залежно від покладених на таких осіб завдань чи районів проходження служби, а усім працівникам органів держвлади, прокурорам, суддям, депутатам, працівникам держкомпаній та бюджетникам з квітня обмежили розмір зарплат 67 000 гривень».

Тобто, на думку народного обранця та деяких інших його колег, вони, тиснучи на відповідну кнопку, голосували і за обмеження винагороди суддям.

На думку Вищої ради правосуддя, ухвалений 10 квітня закон може призвести до обмеження суддівської винагороди, зарплат членів Вищої ради правосуддя та членів ВККС. Відповідні зауваження ВРП зробила в прийнятому 11 квітня консультативному висновку.

«На переконання Вищої ради правосуддя, як прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану» (законопроєкт № 8312 від 27 грудня 2022 року), так і законопроєкт № 9159 є неприпустимими та такими, що порушують гарантовані Конституцією України, законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя» гарантії незалежності суддів, членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадових осіб їх секретаріатів.

Збільшення видатків на фінансування виплат військовослужбовцям та їх сім’ям за рахунок істотного зменшення розміру суддівської винагороди, винагороди членів органів суддівського врядування, в тому числі виплат посадовим особам їх секретаріатів, може виявитись заходом, неспівмірним з наслідками, які спричинять подібні законодавчі рішення та ініціативи», - підкреслює Вища рада правосуддя у своєму консультативному висновку.

Отже, вищий орган суддівського врядування вважає, що ризики обмеження суддівської винагороди існують.

Попередив про такі ризики і голова Верховного Суду Всеволод Князєв, який під час нещодавнього офіційного візиту до США зазначив «про неоднозначні ініціативи Верховної Ради України щодо зменшення розміру суддівської винагороди, що є порушенням суддівської незалежності та може призвести до корупційних ризиків».

Чого стосується роз’яснення Комітету

Комітет Верховної Ради з питань правової політики, очолюваний Денисом Масловим, який також підтримував своїм голосом в пленарному залі відповідну 48 поправку Дмитра Разумкова про обмеження зарплат, поспішив зібратися, щоб надати роз’яснення на ще не підписаний спікером і Президентом закон.

Однак врешті це роз’яснення було зроблено юридично не щодо відповідного законопроекту 8312, а стосовно чинних норм законодавства.

«Обмеження винагороди суддів КСУ, винагороди членів ВРП, членів ВККС, на думку, Комітету, очевидно негативно вплине на формування зазначених органів і може заблокувати триваючі конкурсні процедури до них, що поставить під сумнів виконання Україною зазначених рекомендацій.

Крім того, обмеження суддівської винагороди для суддів на фоні відновлення процедур їх добору також може поставити під сумнів виконання та результат від зазначених заходів», - вказує Комітет у роз’ясненні.

«На підставі викладеного, Комітет вважає, що встановлення (обмеження) розміру нарахування та виплати суддівської винагороди, винагороди судді КСУ, у тому числі в умовах воєнного стану, може бути здійснено Верховною Радою виключно шляхом внесення відповідних змін до законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Конституційний Суд України», - висловив свою думку Комітет.

Як пояснив Денис Маслов під час обговорення цього роз’яснення, воно було необхідно з огляду на те, щоб судді не поспішали «йти з посади, побоюючись того, що буде обмежена їх заробітна плата».

Однак, як відомо, роз’яснення Комітету можуть впливати на рішення відповідних органів лише морально-політично, і не мають обов’язкового характеру. Тут можна згадати про долю роз’яснення Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності стосовно закону про посилення відповідальності за керування авто в стані алкогольного сп’яніння, коли з законодавчими нормами виник певний казус (детальніше за посиланням).

Крім того, у цьому випадку, повторимося, Комітет роз’яснив чинні норми законодавства, а не норму, яка буде міститися в новому законі у разі, коли він набуде чинності.

Як зазначив під час обговорення роз’яснення заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, «ми будемо виконувати той закон, який буде підписаний, ви всі, відверто, юристи, я не буду з вами сперечатися, бо ви краще знаєте, як трактувати цю норму закону. Тобто ми кошти в даному випадку, не стоїть питання, щоб забирати кошти якісь. Хоча дискусія зараз дійсно відбувається, де знайти кошти на першу складову виплати військовим.

Тому що там же ж воно йде в поєднанні, і коли там стоїть питання знайти додаткові кошти в державному бюджеті для виплати військовим, зразу стоїть зараз, а скільки ж  ми в даному випадку застосування цієї другої норми зекономимо, відверто, так стоїть, зекономимо для того, щоб його було переспрямувати на виплати військовим. Тому, дійсно, ми зараз проводимо цю роботу про те, щоб ми скільки реально може бути по застосуванню другої норми в частині економії по цим  виплатам».

Крім того, за словами Єрмоличева, на членів ВРП, які не є суддями, і членів ВККС точно буде поширюватися таке обмеження.

«Розуміння винагороди – це все одно заробітна плата. Заробітна плата – це є посадовий оклад, ранг, вислуга, надбавки різні, але це структура заробітної плати. От винагорода – це така сама заробітна плата. От суддівська винагорода – тут уже інше поняття. А от саме заробітна плата, незалежно, яке трактування: чи це посадовий оклад, чи це ранг, чи це надбавка, - воно все одно підпадатиме під поняття заробітної плати», - сказав заступник міністра фінансів.

«Відверто, я не знаю, що коментувати в даному випадку. Остаточний проект закону ми ще не бачили, щоб його оцінювати», пояснив він.

Отже, поки у питанні того, чи будуть обмежувати зарплати/винагороди представникам органів судової гілки влади існує певна невизначеність. А народним обранцям доведеться замислитися над тим, як запобігти ситуаціям, коли під час голосування вони мають на думці одне, а у проголосованому документі – зовсім інше.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду