Посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: у Верховній Раді вже три альтернативні проекти

У парламенті зареєстровано вже третій законопроект щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Як раніше писала «Судово-юридична газета», перший проект 10060 зареєстрував 15 вересня Кабінет Міністрів. Він передбачає надання САП статусу юридичної особи публічного права, яка має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки у держказначействі,  надання повноважень керівнику САП самостійно визначати структуру, штат та організацію діяльності САП тощо.

Проект внесений за підписом міністра юстиції Дениса Малюськи, який наприкінці серпні анонсував, що наступні чотири місяці будуть надзвичайно насичені дискусіям навколо антикорупційної інфраструктури і «буде обговорюватися посилення спроможності САП». Тут відбуватиметься, як підкреслив Денис Малюська, «пошук балансу між необхідністю надати управлінські важелі впливу та повноваження керівнику САП, але при цьому і не створити генерального прокурора №2, який випаде за конституційні межі (хоча потенціал реформи може бути такий, що хто там буде №2, не так однозначно)».

Слід зауважити й те, що план реформ «від Білого дому», переданий на Платформу донорів, передбачає те, що Верховна Рада ухвалить закон про реформування САП відповідно до параметрів структурного критерію МВФ. Зокрема це посилення спроможності САП регулювати свою організаційну діяльність і «уточнення відносин між керівником САП та Генеральним прокурором для посилення процесуальної незалежності САП у своїх справах, а також надання САП окремих повноважень щодо екстрадиції».

Втім, вже 29 вересня у парламенті з’явилися альтернативні до законопроекту Уряду проекти.

Так, законопроект 10060-1 зареєстрували народні депутати від «Слуги народу» Владлен Неклюдов, Олег Арсенюк, Максим Павлюк, Єлізавета Богуцька та ін. Їх проект більшою мірою присвячений регулюванню конкурсу для призначення керівника САП. Також вони пропонують встановити, що утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється Генеральним прокурором, а визначення структури і штату САП здійснюються її керівником.

Інший альтернативний законопроект 10060-2 внесли голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, народні депутати Олександра Устінова, Ярослав Железняк та Олексій Жмеренецький.

У ньому більше регулюється питання самостійності САП від Офісу Генпрокурора.

Автори визначають, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура є автономною в системі прокуратури, має статус юридичної особи, відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Штатна чисельність САП становить не менше 15% від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь НАБУ. Визначення структури і штату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюються її керівником.

Питання організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вирішуються наказами, які видаються заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та є обов’язковими для виконання прокурорами та іншими працівниками САП.

Керівник САП перебуває виключно у адміністративному підпорядкуванні безпосередньо Генерального прокурора.

Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (крім керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), не мають права давати вказівки та здійснювати інші дії, які стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їх повноважень.

Повноваження прокурора у провадженнях щодо кримінальних правопорушень у разі їх вчинення керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює Генеральний прокурор, а у разі їх вчинення іншим прокурором САП – Генеральний прокурор або прокурор, який визначається Генпрокурором із числа своїх заступників.

«Пропонується визначити САП головним розпорядником бюджетних коштів, призначених на її діяльність, а також надати керівнику САП повноваження визначати кошториси та щомісячні розміри видатків у межах видатків Державного бюджету України на діяльність органу;  надати керівнику САП доступ до державної таємниці за посадою; передбачити для особи, яка виконує обов’язки керівника САП, наділення усіма його повноваженнями (у т.ч. процесуальними) на час відсутності керівника; встановити, що прокурором вищого рівня для САП є виключно керівник САП та його заступники, а щодо заступників – виключно керівник САП», - пояснюють автори.

Наразі всі три законопроекти знаходяться на опрацюванні Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.