Верховна Рада спростила процедуру списання військового майна

5 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект 10039 про внесення змін до статті 4 Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо спрощення процедури списання військового майна.

Новий закон встановить опис спрощеної процедури списання військового майна, згідно якої командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна матиме право своїм наказом списувати закріплене за військовою частиною майно, незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України без проведення обов’язкових розслідувань причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї), крім певних випадків.

Також запроваджується спрощена процедура списання військового майна у разі втрати (знищення, руйнування) внаслідок воєнних (бойових) дій. Таке майно буде перелічуватися в єдиному акті списання, що складатиметься комісією та учасниками або свідками події, за їх наявності і подаватиметься на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) ЗСУ.

Так, законопроектом стаття 4 Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» доповнюється частинами такого змісту:

Під час дії воєнного стану командир військової частини за поданням комісії для списання військового майна має право своїм наказом списувати закріплене за військовою частиною майно незалежно від номенклатури служб забезпечення (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без затверджень та погоджень з посадовими особами вищих рівнів, правоохоронними органами чи спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України.

Під час дії воєнного стану рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що закріплене за військовою частиною приймається командиром цієї частини.

Відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеню, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

У разі втрати (знищення, руйнування) військового майна внаслідок воєнних (бойових) дій таке майно незалежно від номенклатури служб забезпечення списується єдиним актом з описом події та переліком втраченого закріпленого за військовою частиною майна.

Відповідний акт складається та підписується комісією для списання військового майна військової частини та не менше як двома учасниками або свідками події за їх наявності і подається на затвердження командувачу виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України у тридцятиденний строк. Єдиний акт по списанню військового майна Головного управління розвідки Міністерства оборони України, майна військових частин підпорядкування Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, що було втрачене (знищення, руйнування) внаслідок воєнних (бойових) дій подається на затвердження начальнику Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Голові Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту у 30-денний строк. Командувач виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) ЗСУ, начальник ГУР Міноборони, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту приймають рішення про затвердження або відмову у затвердженні єдиного акту у 20-денний строк. Строк перегляду рішень Командувачем виду (окремого роду військ (сил), оперативного командування, повітряного командування) Збройних Сил України, начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головою Адміністрації Державної спеціальної служби про відмову у затвердженні єдиного акту після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.