Володимир Зеленський підписав Закон про Держбюджет на 2024 рік

15:19, 28 листопада 2023
У 2024 році оплата праці державних службовців буде за новими правилами, на основі класифікації посад – але це не буде стосуватися чиновників Верховної Ради, НАБУ, НАЗК, ДБР.
Володимир Зеленський підписав Закон про Держбюджет на 2024 рік
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

28 листопада Президент Володимир Зеленський підписав прийнятий 9 листопада Верховною Радою Закон «Про Державний бюджет України на 2024 рік» №10000.

«Загальний» прожитковий мінімум для працездатних осіб складатиме 3028 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді залишиться на рівні 2102 грн.

Для розрахунку посадового окладу прокурора окружної прокуратури залишиться – 1600 грн.

Для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових та митних органів – 2102 грн.

З 1 січня 2024 року мінімальна заробітна плата:

у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.

Розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.

Щодо курсу гривні – у середньому за рік 40,7 грн за дол. США.

Раніше ми розповідали, що Кабмін заклав у 2024 році оплату праці державних службовців за новими правилами, на основі класифікації посад.

Фактично держоргани повинні будуть якнайшвидше провести класифікацію посад. Для тих же держорганів, які її не проведуть, будуть більш жорсткі правила. Тобто, оплата праці чиновників буде залежати від того, чи здійснять там цю класифікацію.

Закон про Держбюджет передбачає, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад, складається з посадового окладу, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами.

Надбавка за вислугу років на держслужбі встановлюється на рівні 2%  посадового окладу за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% відсотків посадового окладу. Норми Закону «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці застосовуються в частині, що не суперечить Закону про бюджет.

Втім, до другого читання проект доопрацювали і ввели деякі виключення. А саме – виключення для чиновників Верховної Ради, НАБУ, НАЗК, ДБР.

Так, до другого читання Мінфін додав положення, за якими нові правила для держслужбовців не будуть розповсюджуватися на Апарат Верховної Ради.

Відповідно до пропозиції Мінфіну у п. 21 Прикінцевих положень було визначено, що «оплата праці працівників Апарату Верховної Ради України, НКРЕКП, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік».

4 листопада Комітет ВР з питань бюджету запропонував додати, крім Апарату Верховної Ради, до виключень працівників Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ.

Разом із тим, за день до ухвалення Бюджету, 8 листопада, «бюджетний» Комітет Верховної Ради зібрався ще раз.

Справа у тому, що від Комітету з питань Регламенту надійшло звернення, де зауважено, що у доопрацьованому законопроекті «не враховано особливості правового статусу та діяльності апарату єдиного законодавчого органу, включаючи положення пункту 2.13 Бюджетних висновків Верховної Ради, та звернуто увагу на виникнення правової невизначеності при застосуванні Прикінцевих положень доопрацьованого законопроекту, а саме: пункту 21 (згідно з яким оплата праці працівників Апарату Верховної Ради здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік) та пунктів 10, 12–15 (які теж регулюють питання оплати праці державних службовців і в них не виключено слова «Апарат Верховної Ради України»)».

Поряд з тим, перший віце-спікер Олександр Корнієнко надіслав до Комітету комплексну пропозицію стосовно уточнення Прикінцевих положень щодо оплати праці державних службовців державних органів, які не застосовуватимуть у 2024 році умови оплати праці на основі класифікації посад, та звернувся з проханням врахувати таку пропозицію.

У зверненні Олександр Корнієнко зазначив, що така пропозиція сформована на основі вищезгаданих пропозицій Регламентного комітету «з метою чіткості викладу правових норм та недопущення їхнього різного тлумачення при практичному застосуванні».

За підсумками додаткового розгляду Комітет з питань бюджету вирішив встановити, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, «крім державних органів, зазначених у пунктах 20 – 22 цього розділу».

Тобто, не треба буде проводити класифікацію посад та застосовувати нові правила оплати праці у НАЗК, НАБУ та ДБР, в Апараті Верховної Ради України, у НКРЕКП, в Антимонопольному Комітеті і у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Окремо встановлено, що нові умови оплати праці державних службовців на основі класифікації посад «не застосовуються при визначенні оплати праці державних службовців апарату органу законодавчої влади».

«Оплата праці державних службовців апарату органу законодавчої влади у 2024 році та до законодавчого врегулювання правового статусу парламентських державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, із продовженням дії абзацу восьмого пункту 14 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну службу».

При цьому фонд оплати праці апарату органу законодавчої влади встановлюється у розмірах, не менших, ніж передбачено на 2023 рік», запропоновано у фінальній редакцїі.

Також встановлено, що норми абзацу 8 пункту 14 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону «Про державну службу» застосовуються до 31 грудня 2024 року до державних органів, що не провели класифікацію посад державної служби (з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 13 цього розділу), а також до державних органів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього розділу.

Тобто, керівники державної служби у Апараті Верховної Ради, НАЗК, НАБУ, ДБР, НКРЕКП та Комісії з цінних паперів у межах економії фонду оплати праці матимуть до 31 грудня 2024 року право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду