Питання, до судів якої юрисдикції звертатися жінкам, які втратили чоловіків на війні, досі не вирішене Великою Палатою Верховного Суду

16:40, 21 грудня 2023
«Цивільні» суди вважають, що питання встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовим – це справи адмінсудів, адмінсуди часто вважають інакше, - Велика Палата Верховного Суду досі не поставила в цьому крапку.
Питання, до судів якої юрисдикції звертатися жінкам, які втратили чоловіків на війні, досі не вирішене Великою Палатою Верховного Суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Жінки, які проживали спільно із нині загиблими чоловіками-військовослужбовцями масово звертаються до судів за встановленням факту проживання однією сім’єю. Верховна Рада нещодавно ухвалила закон (законопроект 9226), яким додатково закріпила за цивільними дружинами право на отримання одноразової грошової допомоги – але після встановлення судом юридичного факту.  

В той же час, як раніше писала «Судово-юридична газета», в українських судах досі немає визначеності, який же суд – цивільний чи адміністративний – має встановлювати такий юридичний факт. Врешті жінкам просто відмовляють у відкритті провадження.

Сформувалася різна практика в справах щодо встановлення факту проживання однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем і на рівні Верховного Суду.

Так, 22 березня 2023 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові по справі №290/289/22-ц зробив висновок, що вимоги жінки про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з чоловіком, який загинув під час участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної агресії рф, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Нещодавно КЦС Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2023 року по справі №146/922/23 знов зробив висновок, що вимоги жінки про встановлення факту проживання однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з чоловіком , який загинув під час участі у бойових діях, та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і стримуванні збройної рф, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Однак Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в одному зі своїх рішень назвав ці висновки помилковими.

Так, Касаційний адміністративний суд ухвалою від 22 вересня 2023 року передав справу №560/17953/21 на Велику Палату Верховного Суду, яка мала б вирішити, куди ж звертатися дружинам загиблих військових – до судів загальної чи адміністративної юрисдикції.

Рішення ВП ВС досі немає, тож одні суди продовжують відмовляти жінкам у відкритті провадження, інші – чекають рішення ВП ВС.

При цьому два судді Великої Палати Верховного Суду висловили окрему думку, що таке питання зовсім не варте того, щоб його розглядала ціла ВП ВС. Це судді Олег Ткачук та Дмитро Гудима.

Що вирішив КЦС

В справі №290/289/22-ц цивільна дружина загиблого військовослужбовця звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: військова частина і Міністерство оборони.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з березня 2018 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках та проживала однією сім`єю із чоловіком. Після військового нападу рф та оголошення військового стану чоловік був призваний на військову службу.

Чоловік загинув 1 квітня 2022 року під час участі у бойових діях.

Оскільки вона має право на отримання одноразової соціальної допомоги у зв`язку зі смертю свого чоловіка, просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Перший та апеляційний суди задовольнили заяву жінки.

Однак у грудні 2022 року Міністерство оборони подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило відмовити жінці у задоволенні заяви.                        

Верховний Суд вказав, що між заявницею та Міноборони виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявниці, їх виникненням, існуванням та припиненням.

Тому за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Міноборони підлягає частковому задоволенню, а попередні судові рішення – скасуванню із закриттям провадження у справі. Жінці Верховний Суд роз’яснив її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Як відреагували адмінсуди

Однак надалі питань менше не стало.

Так, судячи з Реєстру судових рішень, після рішення КЦС ВС адміністративні суди першої інстанції відмовляли у відкритті проваджень у подібних справах.

Зокрема, у справі 400/6754/23 позивачка звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю. Звернення з таким позовом саме до адміністративного суду обґрунтувала висновками Верховного Суду, які викладені в згаданій постанові від 22.03.2023 р. по справі № 290/289/22-ц.

Однак, як вказав Миколаївський ОАС в ухвалі, «рішення Верховного Суду по справі №290/289/22-ц, яким фактично внесено зміни до предметної юрисдикції адміністративних судів, не може підмінити собою норми процесуального закону».

«В частині юрисдикції в першу чергу адміністративний суд має керуватися саме нормами процесуального Закону. Справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження за правилами Цивільного процесуального кодексуРозгляд справ окремого провадження має свої особливості, які не властиві та не притаманні адміністративному судочинству.

Частиною 2 ст. 245 КАС України визначено перелік рішень, які може прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед такого переліку відсутнє.

Зразкова справа у подібних правовідносинах відсутня, як і рішення Великої Палати Верховного Суду з приводу юрисдикції подібних спорів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що даний спір має бути розглянутий за правилами цивільного судочинства», - вказав суд, відмовляючи у відкритті провадження.

Аналогічного висновку дійшов Чернівецький ОАС в ухвалі по справі №600/4354/23-а.

«Оскільки рішення Великої Палати Верховного Суду з приводу розмежування предметної юрисдикції з даного питання відсутнє, а адміністративний суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які юридичні факти, тим більше за правилами окремого провадження, визначеними ЦПК, то такий адміністративний суд не є судом, що встановлений законом щодо розгляду такої категорії справ», - зазначив Чернівецький ОАС.

Фактично те ж саме зазначив і Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі про відмову у відкритті провадження по справі №160/16227/23: «Адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) будь-які юридичні факти».

Велика Палата

11 жовтня 2023 року Велика Палата Верховного Суду (суддя-доповідач Наталія Шевцова) прийняла від КАС ВС до розгляду згадану справу №560/17953/21. Судове засідання мало б відбутися 9 листопада. Але досі жодні дані стосовно правової позиції у цьому питанні від ВП ВС відсутні.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду