Верховний Суд висловився щодо застосування презумпції правомірності рішень платника податків

07:58, 28 січня 2024
Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, з яких обравши найвигідніший для себе, платник почуватиметься захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду, - Верховний Суд.
Верховний Суд висловився щодо застосування презумпції правомірності рішень платника податків
Джерело фото: ЗМІ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що презумпція правомірності рішень платника податків застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.

Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, з яких обравши найвигідніший для себе, платник почуватиметься захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. На це вказав КАС ВС у постанові від 5 жовтня 2023 року по справі №300/2906/22.

Обставини справи

5 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ТОВ «Група СПЦ» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року у справі № 300/2906/22 за позовом ТОВ «Група СПЦ» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення.

Контролюючий орган відмовив у поверненні платнику помилково сплаченої суми митного платежу за декларацією. Обґрунтовуючи протиправність такої відмови, платник зазначив, що положення Закону від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» прямо встановлюють зворотну дію в часі та регулюють правовідносини, які виникли до набрання ним чинності.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 8 вересня 2022 року задовольнив позов. Суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючий орган протиправно відмовив платнику в оформленні та направленні на адресу відповідного органу казначейської служби висновку про повернення з державного бюджету помилково сплаченої суми податку на додану вартість, оскільки платник виконав усі встановлені законом вимоги з метою повернення грошових зобов’язань, помилково сплачених до бюджету.

Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції постановив, що дія приписів Закону від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» не поширюється на спірні у цій справі правовідносини. Ці відносини фактично відбулися до дати офіційного опублікування цього Закону (5 квітня 2022 року), згідно з яким обумовлена сума податку на додану вартість є самостійно визначеною, узгодженою платником у поданій 1 квітня 2022 року митній декларації.

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасувавши оскаржуване судове рішення та залишивши чинним рішення суду першої інстанції.

Оцінка Верховного Суду

Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах. Рішення приймається на користь платника, якщо норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того самого нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне / множинне трактування прав та обов’язків платників або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника, так і контролюючого органу.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, з яких обравши найвигідніший для себе, платник може почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Внесені Законом від 24 березня 2022 року № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» зміни до підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначили початок регулювання спірних правовідносин з 1 квітня 2022 року та набрали чинності 5 квітня 2022 року.

На недолік нормотворчої техніки вказує наявність неоднозначного тлумачення змісту прав платника, яке полягає у можливості застосування останнім пільги чи з 1 квітня 2022 року (як зазначено в цьому Законі), чи з 5 квітня 2022 року (з моменту набрання цим Законом чинності). Зазначені обставини не повинні негативно впливати на добросовісного платника, який своєчасно та в повному обсязі сплатив податкові зобов’язання і очікував на можливість застосування пільг, як було закріплено внесеними змінами.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Коваленко
    Інна Коваленко
    суддя Дніпровського районного суду міста Києва