«Тільки Бог і сам Роман Ігнатов знають, чи отримував він громадянство РФ» — ВККС

11:31, 8 лютого 2024
Підтвердити або спростувати факт отримання головою ВККС громадянства РФ виявилося неможливим.
«Тільки Бог і сам Роман Ігнатов знають, чи отримував він громадянство РФ» — ВККС
Джерело фото: ВККС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Вища кваліфікаційна комісія суддів 8 лютого 2024 року розглянула Звіт робочої групи з перевірки інформації про можливу наявність громадянства Російської Федерації у голови ВККС Романа Ігнатова.

Нагадаємо, що відповідна робоча група у складі трьох членів ВККС та трьох представників громадського сектору було утворена 21 грудня 2023 року.

Як повідомив членам Комісії голова робочої групи, член ВККС Роман Сабодаш, робоча група надіслала відповідні запити в низку державних органів, дослідила наявну інформацію з відкритих джерел, законодавство колишньої РСФСР та вже РФ щодо набуття громадянства РФ, відповідні роз’яснення посадових осіб РФ 1990-х років, а також заслухала пояснення самого Романа Ігнатова.  

Роман Сабодаш зазначив, що номер паспорту РФ, який був вказаний у листі Служби зовнішньої розвідки, як нібито такий, що належить Роману Ігнатову, насправді є номером його паспорту громадянина СРСР, який він отримав 9 грудня 1986 року.

Також, член ВККС повідомив, що законодавство РФ початку 1990-х років передбачало, що та чи інша особа, яка проживала на території РФ, могла і не набувати автоматично громадянства РФ. За певних умов, не будучи громадянином РФ, можна було працювати і в прокуратурі РФ, як це і відбулося з Романом Ігнатовим у 1995-1996 роках.

Остаточне врегулювання зазначених питань в законодавстві РФ, як доповів Роман Сабодаш, відбулося лише у другий половині 1990-х років.

Разом з тим, Роман Сабодаш повідомив, що, ймовірно, існує ще низка документів, які б могли прояснити ситуацію з Романом Ігнатовим, однак наразі відсутня можливість ознайомитися з ними.

«Наявність громадянства РФ підтвердити неможлива через відсутність дипломатичних відносин з РФ», - зазначив член робочої групи.

Також він зазначив, що документи, які б могли зацікавити робочу групу, знаходяться або в прокуратурі Республіки Карелія в РФ, де деякий час працював Роман Ігнатов, або на окупованій території Луганської області, де Роман Ігнатов після повернення з РФ у 1996 році працював спочатку в органах прокуратури, а потім суддею Краснолуцького міського суду.

Як додав член робочої групи, член ВККС Олексій Омельян, виявилося так, що документи Романа Ігнатова, які мали зберігатися у центральному апараті Державної судової адміністрації, а також Вищій раді юстиції/правосуддя вже знищені через строки зберігання.

«Тільки Бог і сам Роман Ігнатов знають про те, чи отримував він відповідний вкладиш про набуття громадянства РФ у свій радянський паспорт», - зазначив Олексій Омельян.

Втім, Олексій Омельян додав, що «залишаються певні питання та моменти, які бажано дослідити».

Відтак, фактично робоча група констатувала, що наразі відсутня можливість достеменно встановити, отримував Роман Ігнатов російське громадянство або ні.

У підсумку ВККС вирішила не ухвалювати якогось конкретного рішення, одноголосно проголосувавши лише за публікацію звіту робочої групи на сайті ВККС.

Нагадаємо, раніше в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» Роман Ігнатов спростував наявність у нього російського громадянства.

«Питання можливого перебування у громадянстві рф неодноразово перевірялося при зайнятті посад в органах прокуратури України.

Також це питання перевірялося при призначенні мене Вищою радою юстиції на посаду судді вперше у 2003 році. 

До ВРЮ, окрім інших обов’язкових документів, я надав цей офіційний лист, виданий мені на підставі моєї заяви, від міграційної служби рф у місті Петрозаводську, коли я повертався додому, наступного змісту: «За час  перебування на території рф Ігнатов Роман Миколайович, число, місяць, рік народження, уродженець міста Луганська, з питань громадянства рф не звертався, в громадянстві рф не перебував», підпис, гербова печатка.

До речі, коли я збирав документи як кандидат до ВККС України, з’ясував, що частина документів, які не були обов’язковими для надання при призначенні на посаду судді у 2003 році, у подальшому були передані до ДСА України. Відповідно, я зробив запит до ДСА із викладенням обставин щодо мети отримання даного документу  чи  його копії. Втім, на мій запит отримав відповідь за підписом голови ДСА України, що документи про призначення на посаду суддів вперше за 2003-2004 роки з невідомих причин знищені», - зазначив він.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду