Місцева рада і власники сусідніх ділянок – ВС пояснив, хто є належними відповідачами у справі про визнання права власності на самочинно побудований будинок

15:01, 20 липня 2024
Чоловік тричі звертався з декларацією про готовність будинку до введення в експлуатацію, проте отримував відмови – що вирішив ВС у справі про визнання права власності.
Місцева рада і власники сусідніх ділянок – ВС пояснив, хто є належними відповідачами у справі про визнання права власності на самочинно побудований будинок
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У справі за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно побудоване на цій земельній ділянці нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності позивача, проте згодом він набув право власності на таку земельну ділянку, належними відповідачами є територіальна громада (в особі відповідної ради), на території якої знаходиться відповідна земельна ділянка, та власники (користувачі) сусідніх земельних ділянок. На це вказав у постанові від 23 травня 2024 року Верховний Суд по справі № 211/6854/21.

Обставини справи

Чоловік звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі за його позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (відділ з питань ДАБК) про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна та зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач зазначав, що він набув право власності на земельну ділянку, на якій побудовано житловий будинок, а на підставі судового рішення, що набрало законної сили, він є власником будівельних матеріалів, обладнання та конструкцій, що були використані в процесі будівництва житлового будинку.

Він тричі звертався до Відділу з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради з заявою та належними документами, у тому числі декларацією про готовність об’єкта до введення в експлуатацію, проте отримував відмови у введенні в експлуатацію об’єкта нерухомого майна.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та відмовляючи, зокрема у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, керувався тим, що позивач має можливість звернутись до адміністративного суду з позовом про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, що у разі задоволення позову адміністративним судом забезпечить можливість прийняти в експлуатацію самочинно збудований житловий будинок без визнання права власності за рішенням суду.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд не погодився з постановою суду апеляційної інстанцій з огляду на таке. Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності. Згідно з частиною п’ятою статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тлумачення змісту ч. 5 статті 376 ЦК свідчить, що у справі за позовом власника земельної ділянки належним відповідачем за позовною вимогою про визнання права власності на самочинно побудоване нерухоме майно, якщо земельна ділянка, на якій воно побудоване, на час здійснення самочинного будівництва не була у власності позивача, проте згодом позивач набув право власності на таку земельну ділянку, є територіальна громада (в особі відповідної ради), на території якої знаходиться відповідна земельна ділянка, та власники (користувачі) сусідніх земельних ділянок.

Враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами обставини справи, спірні правовідносини в частині позовних вимог про визнання права власності виникли внаслідок проведення самочинного будівництва та бажання позивача здійснити реєстрацію права власності на такий об’єкт, тому Відділ з питань ДАБК виконкому Криворізької міської ради є неналежним відповідачем.

Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення такої позовної вимоги, проте помилився щодо мотивів такої відмови, адже відмовити у позові належало з підстав пред’явлення таких вимог до неналежного відповідача (складу відповідачів).

Ураховуючи наведене, Верховний Суд постанову апеляційного суду змінив в частині позовних вимог про визнання права власності, виклавши її мотивувальну частину в редакції своєї постанови.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Арсірій
    Руслан Арсірій
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва