Ухвала про відмову повернути майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, закритому слідчим, може бути оскаржена — Верховний Суд

Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, підлягає оскарженню як в апеляційному, так і в касаційному порядку. На цьому акцентував увагу у постанові від 21 травня 2024 року Касаційний кримінальний суд по справі 932/5463/23.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд залишив без задоволення клопотання адвоката в інтересах власниці майна, подане в порядку ч. 9 ст. 100 КПК, про повернення останній та/або її представнику, будинку, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Апеляційний суд закрив апеляційне провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки ця ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

У касаційній скарзі представник власниці майна стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що ухвала суду першої інстанції, постановлена в порядку ч. 9 ст. 100 КПК, якою відмовлено у задоволенні клопотання про повернення майна, після закриття кримінального провадження, в якому це майно було вилучено, не підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування позиції ККС вказує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ухвала місцевого суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК, за клопотанням особи про повернення майна, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, закритому слідчим, не може бути оскаржена у апеляційному порядку, з огляду на таке.

Із матеріалів вказаного кримінального провадження вбачається, що в межах здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР, постановою слідчого майно, а саме: недобудований будинок та земельну ділянку визнано речовими доказами.

Згідно листа-відповіді на клопотання адвоката за підписом слідчого вказано, що кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК закрито.

ККС зазначає, що у висновку щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК, сформульованому в постанові ОП ККС від 15.04.2024 у справі 554/2506/22 (касаційне провадження 51-4350кмо23) зазначено, що ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.