Додаткова потреба бюджетних коштів на судову владу у 2025 році становить 15 млрд грн – рішення комітету

Парламентський Комітет з питань правової політики розглянув поданий урядом законопроект 12000 про Державний бюджет на 2025 та пропозиції до нього.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Мінфін погоджується на збільшення розміру посадового окладу для суддів місцевих судів до 35 прожиткових мінімумів, але є умови – необхідно одразу ж унеможливити перерахунок довічного грошового утримання для суддів. «Якщо буде окремий законопроект виключно по судах першої інстанції, то ми «включимося» у процес. Але зміни щодо збільшення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду необхідно убезпечити від судових позовів відносно перерахунку довічного грошового утримання. Тут немає іншого варіанту – у пенсійній системі вже понад 140 млрд грн боргу. Ми навіть рішення судів щодо соціальної допомоги не можемо виконати. Джерел для виплат за рішеннями судів наразі просто немає», - пояснив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Отже, до Комітету надійшли пропозиції від Державної судової адміністрації, Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищої ради правосуддя, КСУ та окремо від головного розпорядника від Служби судової охорони, Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Національної школи суддів.

Як вказано в рішенні Комітету, Верховний Суд та Мінюст проінформували Комітет про відсутність пропозицій до законопроекту про бюджет на 2025 рік.

З огляду на зазначене, загальна додаткова потреба головних розпорядників бюджетних коштів у 2025 році становить 14,99 млрд грн, а саме додаткова потреба:

• Державної судової адміністрації України – 14,16 млрд грн
• Вищого антикорупційного суду – 265,6 млн грн
• Вищого суду з питань інтелектуальної власності – 385,1 млн грн
• Вищої ради правосуддя – 107,3 млн грн
• Конституційного Суду України – 71,4 млн грн.

При цьому, Служба судової охорони зазначає про потребу у додаткових 2,98 млрд грн (556,4 млн грн критично необхідних видатків) для забезпечення своєї діяльності та 1,35 млрд грн на виконання рішень судів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України – у 74 млн грн, а Національна школа суддів – у 12,24 млн грн.

За результатами Комітет вирішив підтримати пропозиції та рекомендувати Комітету з питань бюджету збільшити передбачені у додатку №1 видатки на 14,99 млрд грн (для ВАКС, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації і КСУ) та передбачені у додатку №2 видатки на 3 млрд грн для органів та установ, які фінансуються ДСА (Служба судової охорони, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Національна школа суддів).

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», Національна школа суддів попросила більше грошей на заробітну плату, інакше погрожує звернутися до суду.

Також ми писали Вищий антикорупційний суд закупить квартири для нових суддів загальною вартістю 60 млн грн. На закупівлю службового житла можуть направити гроші від стягнутих застав.

Крім того, члени Комітету з питань правової політики нагадали свою позицію, що у визначенні розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, має бути використаний «уніфікований (єдиний) і недискримінаційний підхід».

В той же час, п. 3 розділу «Прикінцеві положення» проекту Закону про Держбюджет на 2025 рік пропонується зупинити на 2025 рік дію окремих положень Закону «Про судову експертизу» (щодо розміру посадових окладів судових експертів) та Закону «Про судоустрій і статус суддів» (щодо збільшення розміру посадових окладів інших працівників апарату суду на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів, в частині розмірів посадових окладів працівників Державної судової адміністрації України та центрального органу управління Служби судової охорони, щодо порядку затвердження схеми посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя за поданням ДСА).

Разом з тим, 8 серпня 2024 року Комітет розглянув на своєму засіданні питання віднесення окремих судів до державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та з огляду на специфіку справ, що розглядаються судами, їх суб’єктний склад, Комітет дійшов висновку, що юрисдикція (підсудність) окремих місцевих та апеляційних судів поширюється на всю територію України, тому виникає необхідність перегляду класифікації посад державної служби для працівників апаратів судів.

Також члени Комітету звертають увагу на те, що пунктом 10 розділу «Прикінцеві положення» проекту про бюджет на 2025 рік пропонується встановити, що у 2025 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 15 та 16 цього розділу та ч. 7 статті 50 Закону «Про державну службу».

Пунктом 17 розділу «Прикінцеві положення» проекту пропонується установити, що у 2025 році оплата праці державних службовців органів сектору безпеки і оборони (крім Міноборони і МВС), обласних та окружних прокуратур, а також центрального органу виконавчої влади, фінансування адміністративних витрат якого здійснюється за рахунок надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою КМУ.

Частиною шостою статті 150 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується КМУ за поданням ДСА.

З огляду на викладене члени Комітету вважають, що у 2025 році оплату праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя необхідно здійснювати на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабміном за поданням ДСА.

Тому вирішено запропонувати Комітету з питань бюджету у законопроекті про Державний бюджет на 2025 рік :

1) у статті 7 використати уніфікований (єдиний) і недискримінаційний підхід у визначенні розміру прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, для всіх зазначених категорій осіб;

2) у розділі «Прикінцеві положення»:

а) пункт 3 виключити;

б) у пункті 11: абзац четвертий підпункту 1 після слів «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію АРК, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя» доповнити словами «місцеві та апеляційні суди, юрисдикція яких поширюється на територію АРК, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя»;

підпункт 2 після слів «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення» доповнити словами «місцеві суди, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, районів у містах, міст обласного значення»;

в) доповнити пунктом 17-1 такого змісту:

«17-1 . Установити, що у 2025 році оплата праці державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.