У разі оскарження прокурором судового рішення в інтересах держави в особі учасника справи він не є представником останнього, тому на нього не поширюються процесуальні права і обов’язки учасника справи.
При вирішенні питання про поновлення строку на оскарження судового рішення суду необхідно керуватися виконанням прокурором вимог конституційного, а не процесуального представництва інтересів держави. На це вказав Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2024 року по справі №931/322/23.
Обставини справи
Верховний Суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради Волинської області у справі за позовом чоловіка до вказаної селищної ради щодо визнання права власності за набувальною давністю. Суд першої інстанції позов задовольнив.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі селищної ради звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення районного суду, просив про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки прокурор не брав участі у розгляді справи. Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, визнавши неповажними підстави пропущення строку на апеляційне оскарження.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи справу, Верховний Суд не погодився з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 ч. 1 статті 131-1 Конституції України).
Нормами частин 1, 3 статті 23 Закону «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду. Визнаючи неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та, як наслідок, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Локачинської селищної ради, апеляційний суд зазначив, зокрема, те, що прокурор представляє інтереси держави в особі відповідача, а тому на прокурора поширюються усі процесуальні права і обов`язки саме цього відповідача.
Верховний Суд зазначив, що такі висновки апеляційного суду суперечать правовій природі конституційного представництва, яке здійснює прокурор і який у жодному випадку не є представником особи, учасника справи, а тому на нього не можуть поширюватися процесуальні права і обов`язки саме цього відповідача.
При цьому апеляційну скаргу подано в інтересах держави, а не в інтересах селищної ради.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційному суду слід брати до уваги виконання прокурором вимог конституційного, а не процесуального представництва прокурором інтересів держави.
Необхідно при цьому встановити причини пропуску строку на апеляційне оскарження й навести саме відповідні правові мотиви, а не ті, які були наведені. Ураховуючи викладене, Верховний Суд ухвалу суду апеляційної інстанції скасував, справу направив до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.