Роботодавець має право вимагати належної роботи — коли це не мобінг
Роботодавець має право вимагати від працівника належного виконання трудових обов’язків, а також у встановленому законом порядку змінювати робоче місце, посаду чи розмір оплати праці. Такі дії не вважаються мобінгом (цькуванням), якщо здійснюються відповідно до законодавства, колективного або трудового договору.
Щоб уникнути непорозумінь у трудових колективах і запобігти випадкам мобінгу, роботодавці повинні дотримуватися норм статті 29 Кодексу законів про працю України.
Зокрема, до початку роботи роботодавець зобов’язаний у погоджений із працівником спосіб поінформувати його про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис.
Зауважимо, що мобінг, або систематичне психологічне цькування працівників на робочому місці, найчастіше виникає у сферах із жорсткою ієрархією та високим рівнем стресу.
У Держпраці наголошують, що мобінг найчастіше виникає в колективах, де переважає авторитарний стиль управління, відсутня чітка комунікація та розподіл обов’язків, існує висока конкуренція за ресурси чи посади, а керівництво не реагує на дрібні конфлікти, дозволяючи їм переростати у систематичне цькування.
За даними відомства, найбільш поширеним мобінг є у сфері освіти та медицини, де працівники працюють в умовах значного емоційного навантаження та традиційно ієрархічної структури управління.
Також до групи ризику належать сфера послуг і ритейл. Швидкий темп роботи та постійна взаємодія з клієнтами й колегами нерідко стають підґрунтям для конфліктів.
У Держпраці зазначають, що випадки мобінгу часто фіксуються і в державному секторі. Установи з бюрократичною структурою частіше стають місцем прояву психологічного тиску з боку керівництва.
Окрему увагу звертають на кібермобінг під час дистанційної роботи. Близько 32% працівників, які працюють віддалено, стикаються з цькуванням через цифрові канали комунікації — месенджери, електронну пошту або відеоконференції.
Зазначимо, що мобінг у трудовому колективі — це не просто конфлікт між працівниками чи напружена атмосфера на роботі. Йдеться про систематичне психологічне приниження, тиск, цькування або створення нестерпних умов праці, які можуть впливати не лише на професійну діяльність людини, а й на її психічний та фізичний стан.
У разі, якщо працівник став жертвою мобінгу, рекомендують діяти послідовно та насамперед почати зі збору доказів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
