Ексдружина погрожувала та ображала військового: Верховний Суд заборонив їй наближатися до чоловіка та сина через ризик повторного домашнього насильства
Домашнє насильство залишається однією з найгостріших проблем в Україні. За його вчинення передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність, а постраждалі особи мають законне право на захист. Одним із механізмів такого захисту є обмежувальний припис щодо кривдника — спеціальний захід протидії домашньому насильству, який видається судом відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Обмежувальний припис може передбачати тимчасове обмеження прав кривдника, зокрема заборону перебувати у місці спільного проживання з постраждалою особою, наближатися до неї, контактувати з нею особисто або через засоби зв’язку, а також розшукувати постраждалу особу. Переважно із заявами про домашнє насильство звертаються жінки, однак серед постраждалих є також чоловіки та діти.
Водночас сам факт конфлікту між членами сім’ї або наявність спору щодо дитини не є автоматичною підставою для видачі такого припису. Суд має оцінити докази домашнього насильства, ризики його повторення та необхідність застосування заходів захисту.
Саме таку оцінку надав Касаційний цивільний суд у справі № 336/6805/25, де батько дитини просив видати обмежувальний припис щодо колишньої дружини. Суд дійшов висновку, що надані докази підтверджують ризики повторного домашнього насильства, та залишив у силі рішення про обмеження контактів матері.
Обставини справи
Батько звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо колишньої дружини строком на шість місяців. Він зазначав, що після розірвання шлюбу мати систематично вчиняла психологічне насильство щодо нього та дитини, а також завдала шкоди психічному стану сина.
За матеріалами справи, 1 липня 2025 року батько забезпечив спілкування дитини з матір’ю через відеозв’язок у мобільному додатку Viber на виконання ухвали Шевченківського районного суду Запоріжжя. Того ж дня близько 17:30 мати без попередження прибула до місця проживання заявника та намагалася забрати малолітнього сина, коли той перебував у сквері разом із бабусею.
Батько стверджував, що внаслідок цих дій дитина отримала тілесні ушкодження та психологічну травму, після чого знову потребувала лікування у дитячого хірурга та психіатра. Спеціалісти рекомендували забезпечити для дитини стабільну позитивну атмосферу та уникати стресових психотравматичних ситуацій.
Також у справі зазначено, що поліція здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за статтею 126-1 Кримінального кодексу України щодо можливого вчинення домашнього насильства стосовно дитини та заявника.
Крім цього, заявник повідомляв про систематичні образливі повідомлення, дзвінки та погрози з боку колишньої дружини, а також про публікації у соціальних мережах із його фотографіями та фотографіями дитини, які супроводжувалися принизливими висловлюваннями. За його словами, колишня дружина також зверталася до правоохоронних органів та військової частини, де він проходить службу, із заявами про нібито корупційні дії та недоброчесну поведінку. Проведена перевірка не підтвердила ці звинувачення.
Шевченківський районний суд Запоріжжя 28 липня 2025 року задовольнив заяву батька та видав обмежувальний припис щодо матері строком на шість місяців. Суд заборонив їй наближатися на 200 метрів до місця проживання батька і дитини, контактувати із сином будь-яким способом — особисто, телефоном, через листування чи третіх осіб, а також розшукувати їх, якщо вони перебувають у безпечному місці, невідомому для неї. Крім того, матері заборонили наближатися до місця роботи батька, дитячого садочка та інших місць, які вони часто відвідують, а також вести листування чи телефонні переговори із заявником і дитиною.
У грудні 2025 року Запорізький апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у видачі обмежувального припису. Апеляційний суд зазначив, що надані докази не підтверджують належним чином ризики повторного вчинення домашнього насильства, а між сторонами існує тривалий конфлікт і спір щодо визначення місця проживання дитини.
Верховний суд скасував рішення апеляційного суду
Суд наголосив, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис належить до спеціальних заходів протидії домашньому насильству. Він може застосовуватися незалежно від того, чи притягували кривдника до адміністративної або кримінальної відповідальності. При цьому рішення про видачу такого припису суд ухвалює на підставі оцінки ризиків — ймовірності продовження або повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких наслідків для постраждалої особи чи загрози її життю.
Верховний Суд зазначив, що у таких справах заявнику достатньо надати докази вчинення насильства та вказати на існування ризиків. Після цього обов’язок спростувати ці обставини переходить до особи, щодо якої просять застосувати обмежувальні заходи.
Під час розгляду справи суд врахував, що батько дитини надав докази, які підтверджували, на його думку, факти домашнього насильства з боку колишньої дружини. Серед них були відеозаписи подій, скріншоти листування у соціальних мережах, фотографії із принизливими висловлюваннями, а також платіжні документи, у призначенні яких містилися образи, погрози та приниження.
Суд першої інстанції встановив, що дії матері мали систематичний характер та полягали у фізичному й психологічному насильстві щодо колишнього чоловіка та малолітнього сина. Такі дії, на думку суду, викликали побоювання за безпеку дитини та батька і завдавали шкоди їхньому психічному здоров’ю.
Також Верховний Суд врахував стан дитини, яка проходила лікування у закладі психіатричної допомоги та реабілітації. Згідно з висновком психолога, у дитини були виявлені ознаки страху перед матір’ю, а під час спілкування про неї спостерігалися зміни в емоційному стані. Фахівці рекомендували забезпечити дитині позитивну атмосферу для подальшого відновлення.
Колегія суддів дійшла висновку, що надані докази у сукупності підтверджують наявність ризиків повторного вчинення насильства, а тому обмежувальний припис строком на шість місяців був необхідним та пропорційним заходом.
Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду про те, що між сторонами існував лише тривалий конфлікт через спір щодо визначення місця проживання дитини. Суд зазначив, що сам факт такого спору не виключає можливості застосування обмежувального припису, якщо встановлені факти домашнього насильства. Також Верховний Суд вказав, що відсутність контактів між матір’ю та дитиною після ухвалення рішення суду першої інстанції не свідчить про втрату актуальності обставин справи. Навпаки, це підтверджує, що застосований захід виконав свою мету — забезпечив безпеку постраждалих осіб.
У результаті Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу батька, скасував постанову Запорізького апеляційного суду та залишив у силі рішення Шевченківського районного суду Запоріжжя про видачу обмежувального припису щодо матері строком на шість місяців.
Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що наявність спору щодо визначення місця проживання дитини сама по собі не виключає можливості видачі обмежувального припису. Якщо докази підтверджують факти домашнього насильства та ризики його повторення, такий припис є законним і необхідним для захисту постраждалих осіб.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», домашнє насильство нерідко обмежується однією жертвою. Воно впливає на всю родину, а діти часто стають найбільш вразливими свідками та прихованими постраждалими від насильства. Водночас, дитина може залишатися поза увагою під час оцінки ситуації, коли основною постраждалою особою вважається один із дорослих членів сім’ї. Це, своєю чергою, може створювати для кривдника додаткові можливості чинити психологічний або фізичний тиск на дітей.
У зв’язку з цим, Верховна Рада пропонує змінити такий підхід. Законопроєкт № 15418 передбачає, що служби підтримки мають оцінювати рівень небезпеки не лише для особи, яка звернулася по допомогу, а й для кожної дитини, яка проживає в сім’ї, де відбувається домашнє насильство. Такий підхід має зробити систему реагування більш комплексною та спрямованою не лише на подолання наслідків насильства, а й на своєчасне виявлення загроз для всіх потенційно постраждалих членів родини.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
