Надмірна вимогливість до підтвердження повноважень представника у справах стосовно захисту соціальних прав є обмеженням доступу особи до суду – позиція Верховного Суду

Верховний Суд висловив позицію стосовно того, що надмірна вимогливість до підтвердження повноважень представника у справах стосовно захисту соціальних прав є обмеженням доступу особи до суду. 

Суть справи 

Фізична особа оскаржила до адміністративного суду рішення пенсійного фонду щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Її позовна заява була підписана представником, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Суди першої та апеляційної інстанцій повернули позов, посилаючись на недостатність підтвердження повноважень представника.

Причини спору 

Ключовою проблемою було визнання правомірності представництва на підставі довіреності, що уповноважувала декількох осіб представляти інтереси позивачки через договір із ТОВ «Ц». Суди першої та апеляційної інстанцій розцінили довіреність як неналежний доказ підтвердження повноважень представника.

Суть рішень судів попередніх інстанцій

Донецький окружний адміністративний суд повернув позовну заяву, вважаючи, що довіреність не підтверджує повноважень представника (п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Перший апеляційний адміністративний суд підтримав це рішення, зазначивши, що довіреність на юридичну особу з переліком представників є недостатнім документом для підтвердження індивідуальних повноважень.

Верховний Суд скасував ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Положеннями частин першої, четвертої і п`ятої статті 131-2 Конституції України передбачено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. 

Правові висновки Верховного Суду 

1. Повноваження представника підтверджено нотаріальною довіреністю.

Верховний Суд визнав помилковим та надмірно формальним підхід судів першої і апеляційної інстанцій щодо дослідження доданої до адміністративного позову довіреності, наголосивши при цьому, що кожна особа має право звертатися до адміністративного суду через представника, якщо це передбачено законом. Директор юридичної особи, яка здійснює захист прав фізичних осіб пенсіонерів на професійній основі, має право представляти інтереси фізичної особи, якщо така особа належним чином уклала угоду з такою юридичною особою про представництво її інтересів.

2. Принцип доступу до правосуддя.

Верховний Суд наголосив, що за встановлених обставин, повернення позовної заяви суперечить основоположним принципам доступу до суду та верховенства права, які передбачають забезпечення ефективного захисту прав особи. 

3. Гнучкість у застосуванні процесуальних норм.

Суд також зауважив, що у спорах, які стосуються соціального захисту, зокрема, права на пенсійне забезпечення, представництво інтересів особи може здійснюватися іншою фізичною особою. При цьому обов’язкової наявності в такої особи статусу адвоката процесуальний закон, саме у такій категорії справ, не вимагає.

Нотаріально посвідчена довіреність, де зазначено одного або декілька представників, є достатнім доказом повноважень особи, що подає позовну заяву. 

Таким чином, вирішуючи спірні правовідносини Суд наголосив на важливості спрощення механізмів доступу до правового захисту, зокрема, у випадках, коли особи потребують захисту своїх прав у соціальних спорах, зокрема щодо пенсійного забезпечення, зауваживши, що формальний підхід до оцінки довіреності фактично порушує основне право особи на доступ до суду та захист своїх прав.

У цьому контексті, Суд підкреслив, що реалізація основної мети адміністративного судочинства, якою є забезпечення ефективного захисту прав та законних інтересів громадян, зокрема в сфері соціального забезпечення, вимагає гнучкості у застосуванні процесуальних норм, а тлумачення довіреності має бути здійснене на користь особи, яка звернулась до суду. 

Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2024 року у справі № 200/4992/24 (адміністративне провадження № К/990/36182/24).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.