Закриття кримінальної справи у зв’язку зі смертю особи позбавляє суд права посилатися в рішеннях на цю особу в контексті вчинення нею злочину – Верховний Суд

Закриття кримінального провадження за обвинуваченням померлої особи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з її смертю позбавляє суд права посилатися в рішеннях на вказану особу в контексті вчинення нею кримінального правопорушення. Це суперечить принципу презумпції невинуватості й може створити враження про її винуватість, що є неприпустимим. На це вказав Верховний Суд у постанові від 28.10.2024 по справі № 369/4157/22.

Обставини справи

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК через те, що він разом з особою (провадження щодо якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КК у зв’язку з її смертю), перебуваючи в супермаркеті, взяли з полиць товар на суму 1744,52 грн та, не розрахувавшись за нього, пройшли через касову зону.

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що суди, вказавши в рішеннях, постановлених щодо засудженого, про вчинення ним злочину у співучасті з померлою особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, у зв’язку з її смертю, порушили вимоги ст. 17 КПК, ст. 62 Конституції України, оскільки фактично зробили висновок про вчинення померлою особою кримінального правопорушення.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду змінив рішення судів попередніх інстанцій. Закрив кримінальне провадження щодо засудженого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Виключив посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК. Постановив вважати особу засудженою за ч. 4 ст. 185 КК.

ККС ВС вказав, що закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю особи, щодо якої здійснюється провадження, крім випадків, коли воно є необхідним для реабілітації померлого, по суті означає припинення процесуальної діяльності щодо встановлення винуватості особи у вчиненні певного злочину та відмову держави від притягнення її до кримінальної відповідальності й призначення їй покарання.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8.06.2022 в справі № 3-р(II)/2022, принцип презумпції невинуватості діє на всіх етапах кримінального провадження та після його завершення.

Він захищає особу від осуду з боку публічної влади, доки її винуватість не буде доведена в законному порядку обвинувальним вироком суду. Лише вирок суду може встановити винуватість, інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.

Оскільки суд закрив кримінальне провадження за обвинуваченням померлої особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку з її смертю, суди не вправі були посилатися в рішеннях на вказану особу в контексті вчинення нею кримінального правопорушення. Це суперечить принципу презумпції невинуватості й може створити враження про її винуватість, що є неприпустимим.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.