Троє дітей не допомогли: суд відмовив вітчиму у спорі з ТЦК щодо відстрочки від мобілізації
Рівненський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовозобов’язаного до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оскарження рішення комісії про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач просив визнати рішення комісії протиправним та скасувати його, а також зобов’язати надати відстрочку на підставі абзацу третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв’язку з перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Суть справи
У грудні 2024 року військовозобов’язаний звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації. На підтвердження наявності підстав для відстрочки він подав документи, які, на його думку, свідчили про перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років.
Комісія з розгляду питань надання відстрочки від призову під час мобілізації відмовила у задоволенні заяви. Підставою відмови стала відсутність серед поданих документів свідоцтв про народження трьох і більше дітей із зазначенням батьківства військовозобов’язаного, як це передбачено додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року.
Оскаржуючи це рішення, позивач стверджував, що норма пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не пов’язує право на відстрочку виключно з фактом батьківства щодо дітей. На його переконання, вирішальним є перебування трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні військовозобов’язаного, а тому відмова територіального центру комплектування є незаконною.
Під час розгляду справи суд встановив, що позивач перебуває у шлюбі з матір’ю трьох дітей. Водночас лише одна дитина є його рідною дочкою. Двоє інших дітей народилися у попередньому шлюбі його дружини, а їхнім батьком відповідно до свідоцтв про народження є інша особа.
До заяви про надання відстрочки були додані свідоцтва про народження дітей, свідоцтво про шлюб, рішення суду про розірвання попереднього шлюбу дружини та визначення місця проживання дітей, посвідчення багатодітної сім’ї, довідки та інші документи. Разом із тим суд встановив, що на момент прийняття оскарженого рішення комісії відсутні документи, які підтверджували б батьківство позивача щодо трьох дітей або наявність передбачених законом підстав для покладення на нього обов’язку утримувати дітей дружини як пасинка та падчерку.
Також суд звернув увагу, що частина документів, на які надалі посилався позивач під час судового розгляду, не подавалася до територіального центру комплектування та була складена вже після ухвалення спірного рішення, а тому не могла впливати на оцінку його правомірності.
Позиція суду
Суд зазначив, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку мають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, за відсутності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що перевищує суму платежів за три місяці.
Водночас порядок підтвердження такого права визначений Порядком № 560. Додаток 5 до цього Порядку передбачає подання свідоцтв про народження трьох і більше дітей із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та інших документів, які підтверджують відповідні сімейні правовідносини.
Суд встановив, що із трьох поданих свідоцтв про народження лише одне підтверджувало батьківство позивача. Батьком двох інших дітей є інша особа. За таких обставин комісія обґрунтовано констатувала відсутність документів, передбачених Порядком № 560.
Оцінюючи доводи про фактичне утримання трьох дітей, суд звернувся до положень Сімейного кодексу України. Суд наголосив, що закон покладає безумовний обов’язок утримувати неповнолітніх дітей саме на їхніх батьків. Вітчим має право брати участь у вихованні пасинка та падчерки, однак його обов’язок щодо їх утримання виникає лише за відсутності батьків чи інших осіб, визначених законом, або якщо такі особи з поважних причин не можуть забезпечувати належне утримання дітей.
Матеріали справи не підтвердили відсутності у дітей батька або неможливості виконання ним відповідного обов’язку. Наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів не доводив факту ухилення батька від утримання дітей саме на момент виникнення спірних правовідносин. Не підтверджували перебування дітей на утриманні позивача також довідка навчального закладу та посвідчення багатодітної сім’ї.
Суд дійшов висновку, що документи, подані разом із заявою про надання відстрочки, підтверджували утримання лише однієї неповнолітньої дитини — рідної доньки позивача. Вони не підтверджували перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років.
Висновки суду
Рівненський окружний адміністративний суд у справі № 460/1027/25 визнав, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки діяв у межах наданих повноважень, відповідно до вимог законодавства та з дотриманням встановленої процедури. Комісія правомірно відмовила у наданні відстрочки через неподання документів, передбачених Порядком № 560, а наявні матеріали не підтверджували існування підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У зв’язку з цим суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання рішення комісії протиправним та його скасування. Похідна вимога про зобов’язання надати відстрочку також була відхилена. Крім того, суд зазначив, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із новою заявою та належними підтвердними документами для вирішення питання щодо надання відстрочки у встановленому законом порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
