Образи та погрози у Viber або Telegram: Верховний Суд пояснив, коли це є домашнім насильством
Образливі повідомлення, погрози та психологічний тиск через телефон або месенджери можуть стати підставою для видачі судом обмежувального припису навіть тоді, коли кривдник перебуває за кордоном. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглянувши спір між колишнім подружжям щодо захисту від домашнього насильства.
КЦС ВС також наголосив, що сам по собі конфлікт між колишнім подружжям або спір щодо виховання дітей не виключає можливості вчинення домашнього насильства. Вирішальне значення має характер поведінки особи, її вплив на потерпілу та наявність ризиків продовження насильства.
Обставини справи
Після розірвання шлюбу жінка звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису строком на шість місяців.
Вона зазначала, що колишній чоловік, який перебуває за межами України, систематично телефонував їй, надсилав повідомлення через месенджери, ображав, погрожував, залякував та здійснював психологічний тиск. За словами заявниці, така поведінка негативно впливала на її психоемоційний стан і позначалася на дітях.
На підтвердження своїх доводів вона надала документи про звернення до поліції щодо психологічного домашнього насильства, консультативний висновок психолога про негативний вплив такої поведінки на її психоемоційний стан, а також відомості про те, що ще у 2022 році поліція винесла щодо колишнього чоловіка терміновий заборонний припис.
Суд першої інстанції відмовив у видачі обмежувального припису, вважаючи недоведеним факт домашнього насильства. Крім того, він звернув увагу, що через перебування батька за кордоном телефонний зв’язок фактично є єдиним способом його спілкування з малолітніми дітьми.
Натомість апеляційний суд частково задовольнив заяву та видав обмежувальний припис строком на шість місяців. Ним чоловікові заборонили телефонувати або контактувати з колишньою дружиною через будь-які засоби зв’язку особисто чи через третіх осіб, а також розшукувати її та переслідувати.
Водночас суд не заборонив сторонам спілкуватися взагалі. Апеляційний суд зазначив, що комунікація між ними може здійснюватися виключно з питань участі батька у вихованні та житті спільних дітей і має відбуватися у толерантний спосіб.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний цивільний суд залишив касаційну скаргу без задоволення та погодився з висновками апеляційної інстанції.
Верховний Суд зазначив, що сукупність наданих заявницею доказів підтверджує вчинення щодо неї психологічного домашнього насильства. Суд погодився з висновком апеляційної інстанції, що заявниця систематично отримувала повідомлення образливого та принизливого змісту, у яких на її адресу висловлювалися звинувачення, погрози негативними наслідками та інші висловлювання, спрямовані на приниження честі й гідності. Зокрема, колишній чоловік звинувачував її у викраденні дітей, називав «неповноцінною людиною» та використовував інші образливі висловлювання, які виходили за межі допустимої конфліктної комунікації.
Колегія суддів підкреслила, що сам факт існування спору щодо дітей або реалізації батьківських прав не може виправдовувати використання принизливих висловлювань, психологічного тиску чи залякування іншого з батьків.
Суд окремо наголосив, що наявність сімейного конфлікту сама по собі не виключає домашнього насильства. Якщо поведінка особи спрямована на психологічний вплив, викликає у потерпілої особи страх, тривогу, емоційну напругу чи інші негативні наслідки для психоемоційного стану, вона може бути кваліфікована як психологічне домашнє насильство.
Які докази врахував суд
Верховний Суд звернув увагу, що висновок про необхідність видачі обмежувального припису ґрунтувався на сукупності доказів.
Серед них — звернення заявниці до правоохоронних органів, факт винесення щодо чоловіка термінового заборонного припису ще у 2022 році, а також консультативний висновок психолога про негативні наслідки для її психоемоційного стану.
При цьому КЦС ВС окремо зазначив, що висновок психолога сам по собі не підтверджує факт домашнього насильства, однак є належним доказом наслідків відповідної поведінки для психоемоційного стану потерпілої особи і підлягає оцінці разом з іншими доказами.
Також суд врахував систематичний характер образливих повідомлень та те, що після винесення термінового заборонного припису чоловік не припинив психологічний тиск, що свідчить про ризик повторення таких дій у майбутньому.
Перебування за кордоном не виключає домашнього насильства
Верховний Суд відхилив доводи заявника про те, що його перебування за межами України унеможливлює вчинення домашнього насильства.
Колегія суддів наголосила, що психологічне насильство може здійснюватися дистанційно — через телефонний зв’язок, електронні комунікації та месенджери. Вирішальним є не спосіб спілкування, а характер психологічного впливу на потерпілу особу та його наслідки.
За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків продовження психологічного насильства та необхідність застосування обмежувального припису як превентивного заходу захисту.
Обмежувальний припис не позбавляє батьківських прав
Окремо Верховний Суд відхилив доводи про те, що застосування обмежувального припису порушує право батька на спілкування з дітьми.
Суд наголосив, що обмежувальний припис є тимчасовим превентивним заходом захисту постраждалої особи, а не видом юридичної відповідальності чи покарання.
Видача такого припису не позбавляє особу статусу батька, не припиняє її батьківських прав і не звільняє сторони від виконання судових рішень або інших домовленостей щодо участі батька у вихованні дітей.
У справі 161/18872/25, як зазначив Верховний Суд, апеляційний суд забезпечив баланс між необхідністю захисту жінки від подальшого психологічного насильства та правом батька підтримувати сімейні зв’язки з дітьми. Саме тому обмеження були застосовані лише щодо контактів із колишньою дружиною та визнані пропорційними, такими, що відповідають меті їх застосування і забезпечують ефективний захист постраждалої особи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
