У Комітеті з економічного розвитку запропонували зміни щодо відповідальності за недобросовісну конкуренцію та роботи АМКУ

Голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зареєстрував разом з колегами 26 січня законопроекти 12440 щодо діяльності Антимонопольного комітету України (АМКУ) та 12441 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Законопроектом 12441 пропонується внести зміни, зокрема:

• до статті 38 КУпАП, за якими адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 166-3 КУпАП (антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю), може бути накладено протягом року з дня його виявлення, але не пізніше 5 років з дня його вчинення. А також, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 166-4 (порушення порядку подання інформації та виконання рішень органів АМКУ, створення перешкод працівникам АМКУ, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляді, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети, чи інші носії інформації), може бути накладено протягом року з дня його виявлення, але не пізніше 3 років з дня його вчинення;
• виключити з КУпАП статті 164-3 (Недобросовісна конкуренція), 166-1 (Зловживання монопольним становищем на ринку), 166-2 (Неправомірні угоди між підприємцями);
• викласти в новій редакції згадані вище статті 166-3 та 166-4.

В свою чергу, законопроектом 12440 уточнюється поняття «суб’єкт господарювання» як юридичної чи фізичної особи, що здійснює господарську діяльність.

Запроваджується визначення поняття «господарська діяльність» для цілей законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому розмежовуються управління підприємствами з боку державних органів як здійснення ними державно-владних функцій та здійснення юридичними та фізичними особами контролю над суб’єктом господарювання як господарська діяльність.

Зокрема зміни до статті 13 Закону «Про захист економічної конкуренції» конкретизують випадки, які розглядаються як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. У змінених положеннях підкреслюється, що не всі відмови в постачанні є незаконними, а лише ті, що завдають шкоди конкуренції. Аналогічним чином роз’яснюється, що перешкоди доступу до ринку, які є результатом значної конкуренції, можуть не бути порушенням конкурентного законодавства. Врегульовується механізм визнання недійсними правочинів, які спричинені зловживанням монопольним (домінуючим) становищем.

Також стаття 12 Закону «Про захист економічної конкуренції» надає АМКУ повноваження затвердити методику визначення монопольного (домінуючого) становища, у якій можуть бути встановлені особливості визначення монопольного (домінуючого) становища на певних товарних ринках.

Законопроект передбачає впровадження інституту відповідальності за зловживання більш вигідною переговорною позицією шляхом внесення змін до статей 19–20 Закону «Про захист економічної конкуренції».

Зловживання більш вигідною переговорною позицією – це тип антиконкурентної поведінки, який має місце в рамках двосторонніх торгових відносин, коли одна компанія (з більш вигідною переговорною позицією) використовує той факт, що інша компанія (один з її торгових партнерів) залежить від неї.

Зловживання зазвичай відбувається у формі перекладання витрат і ризиків на залежну компанію або зміни в односторонньому порядку поставки або оплати, що було б неможливо за відсутності залежності. Залежність виникає у випадках, коли в однієї компанії немає гідних економічних альтернатив виконанню неправомірних вимог компанії, що займає більш вигідну переговорну позицію.

«Зміни одночасно забезпечують імплементацію положень Директиви (ЄС) 2019/633 про недобросовісні торговельні практики у відносинах між підприємствами в ланцюгу постачання сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, зокрема, в частині встановлення граничних строків розрахунків за поставлені товари, заборону на пізнє скасування замовлень та інших умов, встановлених статтею 3 Директиви» – вказують автори.

За словами депутатів, чинне законодавство про захист економічної конкуренції регулює деякі питання, пов'язані із зловживанням більш вигідною переговорною позицією, у статті 19 Закону «Про захист економічної конкуренції», але ці положення застаріли і недостатні для ефективної протидії зловживанням більш вигідною переговорною позицією. Відсутність на законодавчому рівні комплексного регулювання подібних недобросовісних підходів до використання економічної влади, зокрема, у відносинах між роздрібними мережами та постачальниками в Україні призводить до обмеження можливостей для малих та середніх підприємств захисту своїх інтересів та розвитку в цілому.

Уточнюється коло осіб, які у певних випадках несуть відповідальність за здійснення концентрації, що потребує попереднього дозволу АМКУ, без отримання такого дозволу.

Крім того, деталізується порядок дій органів АМКУ у випадках, коли одночасно існують обставини, що свідчать про наявність ознак порушення з боку учасників концентрації у вигляді вчинення концентрації без отримання відповідного дозволу органів АМКУ, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна, і при цьому такі учасники концентрації щодо цієї концентрації звернулись до АМКУ щодо отримання відповідного дозволу.

Пропонується надати повноваження уповноваженим особам АМКУ, його територіального відділення вимагати надання усних пояснень від посадових осіб, працівників та представників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю та інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв та / або інших фізичних осіб, які можуть володіти інформацією чи документами, що можуть бути доказами порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, неприбуття фізичної особи, повідомленої належним чином, без поважних причин на виклик державного уповноваженого АМКУ, голови територіального відділення АМКУ, для надання усних пояснень, ненадання їх, надання неповної чи недостовірної інформації визначається як порушення законодавства про захист економічної конкуренції та тягне встановлену законом відповідальність.

Юридичні особи, які отримали виклик про прибуття для надання усних пояснень, зобов’язані будуть:

• забезпечити надання усних пояснень в органах АМКУ фізичною особою (керівником, працівником, іншим представником юридичної особи), прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) якої, зазначене у виклику;
• або уповноважити одну або декількох фізичних осіб, які є посадовими особами, працівниками чи іншими представниками юридичної особи, для надання усних пояснень по суті питань у разі неможливості юридичної особи з поважних причин забезпечити можливість надання усних пояснень фізичною особою, яка була зазначена у виклику.

Впроваджується поняття «поведінкові» та «структурні» засоби захисту конкуренції (зобов’язання) та деталізуються наявні способи та випадки застосування АМКУ структурних та поведінкових зобов’язань шляхом зміни статей 1, 46, 48, 53 Закону «Про захист економічної конкуренції» та доповнення його новими статтями 48-1, 48-2.

Зокрема, законопроект впроваджує новий інститут, який надає АМКУ можливість приймати зобов’язання, запропоновані відповідачем у справі про порушення (commitments). Зобов'язання, запропоновані відповідачем, використовуються конкурентними відомствами ЄС для швидкого усунення негативних наслідків для конкуренції. У випадку затвердження Комітетом таких зобов’язань – штраф до такого суб’єкта господарювання не застосовується.

Структурні зобов’язання будуть застосовуватися лише у випадках, якщо передумови таких дій (бездіяльності) неможливо усунути в інший спосіб. При цьому, пропонується в статті 53 Закону «Про захист економічної конкуренції» деталізувати засади застосування структурних зобов’язань, у тому числі примусового поділу.

Якщо застосування структурних зобов'язань, у тому числі, примусовий поділ, передбачає відчуження відповідачем частини майна (активів), корпоративних прав тощо, таке відчуження здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування його вартості новим власником. Органам АМКУ заборонено визначати конкретного набувача майна, що відчужується, критерії, що дозволяють визначити лише одного набувача такого майна, ціну або іншу винагороду за таке майно.

Також законопроект запроваджує додаткові інструменти зменшення ризику ухилення субʼєктами господарювання від виконання зобов’язань, покладених АМКУ, у тому числі від сплати штрафу, шляхом надання можливості АМКУ звертатися до суду з позовами щодо запровадження обмежень на розпорядження та користування майном суб’єктами господарювання, які були визнані порушниками законодавства про захист економічної конкуренції.

Пропонується запровадити періодичні штрафні платежі.

Періодичні штрафні платежі це грошове стягнення, яке накладається, щоб заохотити суб’єктів господарювання своєчасно виконати вимоги чи зобов'язання, встановлені органами Комітету. Періодичні штрафні платежі не тотожні штрафам, оскільки штрафи накладаються як покарання за минулі порушення, а періодичні штрафні платежі призначені для стимулювання правомірної поведінки в майбутньому.

Процедура застосування цього інструменту є двоетапною.

Спочатку орган АМКУ приймає рішення про нарахування періодичного штрафного платежу в якому зазначається, зокрема, зміст вимоги чи зобов'язання, які підлягають виконанню, строк їх виконання, та дата, початку нарахування періодичного штрафного платежу у випадку невиконання відповідної вимоги чи зобов'язання. Втім, нарахування періодичного штрафного платежу не може розпочинатися до вручення суб’єкту такого рішення.

Нарахування періодичного штрафного платежу припиняється з дати припинення обставин, які є підставою для його нарахування, або з дати прийняття відповідного рішення органу АМКУ про стягнення періодичного штрафного платежу.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.