Залишається під питанням процедура масової перевірки наявності громадянства РФ у громадян України, якщо ті мають подвійне громадянство. Про це зазначило у своїх зауваженнях на законопроект 9218 про захист права власності Українського народу Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада може незабаром розглянути законопроект 9218, яким вносяться зміни до Земельного кодексу, відповідно до яких громадяни РФ, юридичні особи та міжнародні об’єднання чи організації, створені та зареєстровані відповідно до законодавства РФ:
Якщо такі особи володіють чи користуються природними об'єктами права власності Українського народу (землею, земельними ділянками, лісами, надрами), то вони зобов’язані будуть відчужити право власності чи користування такими об’єктами протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом «Про внесення змін до законодавчих актів України з метою захисту права власності українського народу».
У Цивільному кодексі пропонується визначити аналогічні правила:
Однак, як відомо, наразі трапляються випадки, коли навіть для з’ясування громадянства у суддів та інших посадових осіб, які вже проходили відповідні перевірки під час призначення на посаду, доводиться у кожному конкретному випадку звертатися до СБУ.
Тож, не досить зрозуміло, як законодавці на практиці пропонують масово перевіряти на наявність громадянства РФ пересічних громадян – і з яким об’ємом запитів тоді доведеться мати справу.
«Слід звернути увагу, що у Російській Федерації (державі-агресорі) існує подвійне громадянство, тому складно визначити у певних випадках на практиці, чи є конкретна особа громадянином держави-агресора.
Трапляються ситуації, коли громадянин України також має і громадянство держави-агресора, тому важливим є встановлення механізму реалізації пропонованого положення проекту у аспекті визначення громадянства держави-агресора» – зауважили у Головному науково-експертному управлінні парламенту.
Стосовно обов’язку громадян РФ та юридичних осіб протягом 3 місяців відчужити земельні ділянки, ліси, надра, то, як зауважили у ГНЕУ, з цього положення не зрозуміло, як можуть відчужити право власності Українського народу відповідні суб’єкти, а також держава-агресор, якщо вони, як зазначено у проекті, тільки «володіють та/або користуються природними об’єктами права власності Українського народу» і не мають права власності на такі об’єкти.
Крім того, у законопроекті не передбачені правові наслідки у випадку невідчуження «протягом трьох місяців з дня набрання чинності» цього закону, а також не визначена подальша доля відповідних «природних об'єктів права власності Українського народу», право власності та/або користування якими не було відчужено. Тобто, відсутній завершений механізм правового регулювання відповідних відносин. Такі ж зауваження стосуються й інших відповідних положень проекту.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», Комітет з питань правової політики 5 березня рекомендував прийнятий цей законопроект в першому читанні, і доопрацювати його вже до другого читання. Проектом також пропонуються зміни до Кодексу про надра, Лісового, Водного кодексів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.