Верховний Суд скасував ухвалу про повернення апеляційної скарги у зв’язку з несплатою судового збору у справі щодо захисту пенсійних прав

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу фізичної особи на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду, якою його апеляційну скаргу повернуто. Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував ухвалу апеляційного суду та направив справу на продовження розгляду, визнавши, що залишення без руху та в подальшому повернення такої скарги було необґрунтованим.

Позивач, реабілітована особа, звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні підвищення до пенсії та перерахунку трудового стажу за час перебування на засланні. Суд першої інстанції частково задовольнив позов, визнавши протиправною відмову у виплаті підвищення до пенсії, але визначив розмір доплати на рівні 25% мінімальної пенсії за віком замість 50%.

Позивач подав апеляційну скаргу, однак апеляційний суд повернув її, пославшись на те, що скаржник не усунув недоліки щодо сплати судового збору у встановлений строк. Суд зазначив, що хоч скаржник не отримав ухвалу про залишення скарги без руху, однак, враховуючи її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач повинен був відстежувати стан розгляду його апеляційної скарги самостійно.

Верховний Суд визнав, що апеляційний суд неправильно застосував положення процесуального права, зокрема частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 169, частини п’ятої статті 296 та частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд вказав, що позивач надав документ про сплату судового збору разом з апеляційною скаргою, а неповідомлення особи про залишення його скарги без руху не може позбавляти таку особу права на апеляційний перегляд.

Суд також послався на практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка гарантує ефективний доступ до правосуддя («Делла Чіає проти Італії», заява №37753/97, «Мельник проти України», заява №72286/01). Верховний Суд наголосив, що неналежне повідомлення позивача про ухвалу апеляційного суду порушило його право на апеляційний перегляд справи.

Верховний Суд постановив, що рішення апеляційного суду було прийняте з формальних підстав, без належного дослідження наявних у справі документів, що суперечить принципу доступності правосуддя, гарантованому статтею 129 Конституції України та статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

Суд окремо зазначив, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту у національному органі. Перешкоджання доступу до апеляційного оскарження шляхом неналежного інформування суперечить цим гарантіям.

Верховний Суд також нагадав, що у справі «Кучерук проти України» (заява №25771/04) ЄСПЛ визнав, що відсутність ефективних засобів оскарження у справі соціального забезпечення є порушенням статті 6 Конвенції. Відтак, апеляційний суд мав би належно повідомити позивача про залишення скарги без руху.

Суд наголосив, що формальний підхід до оцінки наявності доказів про сплату судового збору не повинен обмежувати право на доступ до правосуддя. Випадки, коли особа не отримала ухвали суду через технічні причини, мають вирішуватися на користь реалізації права на оскарження.

Основні правові висновки Верховного Суду:

• Апеляційна скарга не може бути повернута, якщо скаржник надав документ про сплату судового збору разом зі скаргою, а суд не довів належного повідомлення про залишення її без руху.
• Відсутність інформування учасника справи про вимогу усунути недоліки апеляційної скарги є порушенням права на доступ до правосуддя.

Постанова Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі №160/1732/24 (адміністративне провадження №К/990/30585/24).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.