Закон про множинне громадянство не дає відповіді на питання, з якими країнами можливе множинне громадянство, що буде з військовим обов’язком і соцзабезпеченням

Через 6 місяців після підписання, тобто, 16 січня 2026 року набуде сили закон 4502-ІХ про множинне громадянство. Втім, майже всі ключові питання стосовно множинного громадянства не врегульовані безпосередньо законом про множинне громадянство, а будуть регулюватися окремими підзаконними актами урядовців. Про це свідчить інтерв’ю голови Державної міграційної служби Наталії Науменко «Цензор.нет».

Так, закон не містить відповіді на питання, з якими країнами можливе множинне громадянство, як бути з військовим обов’язком, соціальним та пенсійним забезпеченням осіб, які мають кілька паспортів.

Кабмін сам регулюватиме перелік країн

Як раніше писала «Судово-юридична газета», «легальною» підставою перебування у множинному громадянстві буде набуття громадянином України громадянства держави зі списку Кабміну. Аналогічне правило працюватиме і стосовно іноземців, які хочуть отримати український паспорт.

Чіткий перелік країн містився у першій версії документу – законопроекті Президента 10425. Однак фінальна версія законопроекту 11469, який був врешті прийнятий, дає повноваження визначати цей перелік урядовцям.

Оскільки для цього не потрібні будуть зміни до закону, то Кабмін зможе на свій розсуд у будь-який момент змінити перелік таких країн, що не додає правової визначеності.

«Основна новела в цьому законі – це те, що Кабмін визначає перелік країн, з якими можливе множинне громадянство. Це буде, мабуть, найбільша реперна точка під час реалізації цього закону. Навколо чого, скоріш за все, будуть точитись дискусії.

Попередній список обговорювався під час опрацювання законопроекту не один раз. Це країни ЄС і НАТО, іноді додавались країни G7. Але яким він буде в кінцевому варіанті, побачимо. З нашої точки зору, це мають бути країни, які підтримують суверенність України, виступають проти цієї війни і РФ.

Законом встановлено, що при формуванні цього списку, Кабінет міністрів має враховувати, що ці країни є членами ЄС, а також звертати увагу на те, чи підтримували країни санкції, які були введені проти РФ. Кабмін окремим дорученням має визначити, який саме орган буде головним відповідальним за формування такого списку», зазначила голова ДМС.

Нагадаємо, у липні Володимир Зеленський окреслив приблизний перелік таких країн.

«Поступово будемо визначати коло країн, із якими будуть відкриватися відповідні процедури. Це передусім такі країни, як Німеччина, Польща, Чехія, держави Балтії. А далі – відповідні консультації з прем’єр-міністром України, міністром закордонних справ і з паном спікером», - сказав він. Тоді Зеленський підкреслив, що далі потрібно думати і про Канаду, про інші країни, де багато українців і де так Україну сильно підтримують. «Це також важливий аспект – які країни традиційно з нами, традиційно нас підтримують, теплі до українців і важливі для України», - заявив він.

Як мають проходити військову службу громадяни з кількома паспортами

Стосовно виконання військового обов’язку, то тут, як зазначила очільниця Міграційної служби, питання теж регулюватиме уряд.

«В законі про військовий обов’язок і військову службу є конкретні норми про те, що чоловік, який набув громадянство України, і вже відслужив у державі, звідки прибув, не повинен у нас проходити службу, яка обов’язкова для чоловіків у мирний час. Це не стосується воєнного часу і мобілізації. Як це буде під час війни, має визначити Міністерство оборони», вказала Науменко.

Пенсійне забезпечення і соціальна допомога

Стосовно надання соціальної допомоги громадянам України, які, до прикладу, мають друге громадянство США і там проживають, то тут Науменко теж вказала, що це питання буде регулюватися окремими актами урядових органів.

«Це питання до Міністерства соціальної політики і Пенсійного фонду. Вони мають визначити, яким чином будуть формувати пенсійне страхування, соціальне страхування», підкреслила вона.

Аналогічно – з наданням безкоштовної медичної допомоги, на яку згідно Конституції мають право громадяни України.

«Має надаватися. Але питання пенсійного забезпечення, соціальних виплат по народженню, по настанню нещасного випадку – будуть залежати від тієї політики, яку сформує орган, який за це відповідає», зазначила голова ДМС.

Стосовно сплати податків, то тут, на її думку, «простіше».

«Бо є такі поняття, як резидент і не резидент. Тому все залежить від того, скільки часу ти проживаєш на території певної країни. Тобто, якщо ти проживаєш понад 180 днів і є резидентом, то маєш платити податки тут. Якщо проживаєш в іншій країні, то там. Але, думаю, потрібно буде проводити консультації з іншими країнами щодо подвійного оподаткування. Та це не компетенція нашої служби», зауважила Науменко.

За словами голови Міграційної служби, наразі немає обміну інформацією між державами щодо отримання громадянства, і ДМС не отримує дані про те, хто з українців має паспорти інших країн.

«Ні, такого обміну немає, бо все, що стосується набуття чи втрати громадянства – це питання захисту персональних даних. І якщо держава Україна робить запит до компетентних органів іншої держави з проханням надати інформацію про те, чи має громадянство особа, як правило, надходить відповідь, що ця особа не надавала згоду на обробку персональних даних в цій сфері і тому відмовляється у наданні такої інформації», підкреслила вона.

Також закон не передбачає створення окремого реєстру щодо множинного громадянства.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.