Електронний землеустрій та конфіскація земель: Комітет рекомендує законопроект, який частково перепише земельне законодавство

Комітет з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради України рекомендував парламенту прийняти в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин» (реєстр. №14087). Про це повідомляється на сторінці Комітету. 

Про що законопроект

Проектом Закону пропонується:

• передбачити можливість фінансування підготовки земельних ділянок або прав на них до продажу на земельних торгах за небюджетні кошти з подальшим відшкодуванням витрат (видатків), здійснених на підготовку лота, переможцем торгів;
• удосконалення положень статті 145 Земельного кодексу, якими визначається процедура конфіскації земельних ділянок, а саме уповноважується Держгеокадастр на подачу позовів про конфіскацію земельної ділянки;
• продаж конфіскованої за рішенням суду земельної ділянки на земельних торгах;
• запровадити електронну систему взаємодії суб’єктів землеустрою, яка передбачає електронну технічну та інформаційну взаємодію замовників документації із землеустрою, розробників документації із землеустрою, суб’єктів оціночної діяльності, землевласників, землекористувачів, державних кадастрових реєстраторів, органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;
• передбачити можливість подання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, отримання рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або про відмову у його наданні, надання рішення про затвердження документації ізземлеустрою або про відмову у її затвердженні, надання рішення про передачу земельної ділянки у власність або про відмову у передачі земельної ділянки у власність, подання повідомлення особи про замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу на її розроблення у випадках передбачених законодавством у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі через електронну систему;
• визначити функціональні можливості складових електронної системи взаємодії суб’єктів землеустрою – електронного кабінету користувача електронної системи та порталу електронної системи;
• розширення кола юридичних осіб, які можуть набувати у власність земельні ділянки державної чи комунальної власності та усунення перешкод у залученні іноземних інвестицій в економіку України 
• розширення кола об’єктів, для яких можуть бути застосовані спрощені процедури зміни цільового призначення земельних ділянок, передбачені на період воєнного стану;
• уніфікувати застосування термінів «розпорядження земельними ділянками», «розпорядник»; визначити термін «кадастрова межа територіальної громади» та доручити Держгеокадастру здійснити заходи щодо відображення на картографічній основі Державного земельного кадастру відомостей про кадастрові межі територіальних громад, з урахуванням меж відображених в індексних кадастрових картах (планах);
• забезпечення здійснення розрахунку нормативної грошової оцінки програмним забезпеченням Державного земельного кадастру;
• визначити повноваження Держгеокадастру в частині управління земельними ділянками, стягнутими в дохід держави відповідно до Закону України «Про санкції», у тому числі продаж таких земельних ділянок.

Особливу увагу автори законопроекту приділяють  конфіскації земельних ділянок.

Статтею 145 Кодексу передбачено припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом встановленого законом строку.

Так, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Законопроектом Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) надаються повноваження звертатися до суду з позовами про конфіскацію земельних ділянок, які після вилучення обов’язково продаватимуться на земельних торгах.

Сьогодні це можуть також робити і Державна екологічна інспекція, і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Крім того, внесенням змін до частини сьомої статті 130 Кодексу та доповненням новою частиною п’ятою статті 145 Кодексу передбачено, що вимоги стосовно заборони продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності не поширюються на земельні ділянки, конфісковані за рішенням суду у власність держави.

Окрім запропонованих новел у Кодексі виникла необхідність уніфікації термінології та подальшого однозначного застосування на практиці термінів «розпорядження земельною ділянкою», «розпорядник», оскільки у Кодексі застосовуються зазначені терміни, водночас не визначено, які органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть бути такими розпорядниками, а також сфери їх повноважень щодо розпорядження земельними ділянками.

Також законодавчого врегулювання потребує можливість набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, які утворені відповідно до законодавства України та в складі статутного капіталу яких є частка іноземних інвестицій.

Так, згідно з пунктом «а» частини першої статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності. Частиною першою статті 82 Кодексу передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом. Такі юридичні особи набувають у власність земельні ділянки із земель державної та комунальної власності у порядку, встановленому статтею 128 Кодексу.

Водночас згідно з частиною другою статті 82 Кодексу юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: у межах населених пунктів у разі придбання об’єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

При цьому юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави набувають право власності на земельні ділянки державної або комунальної власності в порядку, встановленому статтею 129 Кодексу.

Водночас чинним законодавством визначено організаційно-правові форми юридичних осіб, які не належать до жодного з суб’єктів, визначених статтею 82 Кодексу, які можуть набувати земельні ділянки у власність.

Така правова невизначеність не забезпечує чітких правил набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами.

У зв’язку з цим, проектом Закону пропонується внести відповідні зміни до Кодексу та передбачити можливість юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

З метою реалізації повноважень органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, запропоновано внести зміни до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» щодо можливості одержувати безоплатно інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз), даних, а також документів, матеріалів та іншої інформації від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, власників і користувачів земельних ділянок.

Заплановано створення електронної системи взаємодії, яка дозволить організувати технічну та інформаційну співпрацю між усіма учасниками процесу: замовниками і розробниками документації із землеустрою, суб’єктами оціночної діяльності, власниками й користувачами земель, державними кадастровими реєстраторами, а також органами влади та місцевого самоврядування. Важливо, що документи можна буде подавати як у паперовій, так і в електронній формі, а рішення отримувати в обох форматах.

Також запропоновано закріпити норму щодо повноважень органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, правом подавати до суду позови про відшкодування втрат лісогосподарського виробництва та шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також про конфіскацію земельних ділянок у випадках, визначених законом.

Однією із суттєвих проблем землеустрою в Україні є надзвичайно високий рівень корупції під час погодження та затвердження землевпорядної документації, реєстрації земельних ділянок тощо. За останні десятиріччя масового поширення набула своєрідна «корупційна культура» у сфері земельних відносин, коли маніпуляція вимогами до документації із землеустрою призводила до відмов у реєстрації земельних ділянок, погодженні, затвердженні документації із землеустрою, до затримок у видачі дозвільних документів для набуття прав на земельні ділянки для громадян і бізнесу. Практика роботи виконавців робіт із землеустрою свідчить, що «вартість погоджень», що закладається у ціну землевпорядної документації, врешті-решт сплачує замовник, а останнім часом вона нерідко перевищує половину договірної вартості робіт. Для вирішення зазначеної проблеми пропонується внести зміни до земельного законодавства та передбачити електронну взаємодію суб’єктів землеустрою під час розроблення, погодження, затвердження документації із землеустрою, державної реєстрації земельних ділянок та інших об’єктів Державного земельного кадастру.

Окрім цього, проектом Закону пропонується розширити коло об’єктів для розміщення яких допускаються встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, що спростить розміщення таких об’єктів як військові інженерні споруди, наприклад, форти, блокпости, бункери, стрільбища, військові випробувальні центри тощо; дитячі будинки сімейного типу.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.