Комітет Ради визнав законопроєкти про дисциплінарну відповідальність суддів такими, що не суперечать вимогам ЄС

11:56, 5 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Законопроєкти про дисциплінарну відповідальність суддів доопрацюють  згідно з висновками Венеційської комісії.
Комітет Ради визнав законопроєкти про дисциплінарну відповідальність суддів такими, що не суперечать вимогам ЄС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Комітет  з питань інтеграції України до Європейського Союзу на засіданні 04.02.2026 року визнав такими, що не суперечать зобов’язанням України у сфері Європейської інтеграції, але потребують доопрацювання два законопроєкти:

проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур (13137 від 26.03.2025 р., автори Маслов Д. В., Бондаренко О. В. та інші) та альтернативний з такою ж назвою (13137-1 від 07.04.2025 р., автор н. д.  Павліш П. В. та інші).

Основна відмінність між альтернативними законопроєктами 13137 та 13137-1 полягає в тому, що останній виключає зі статті 109 Закону України про судоустрій та статус суддів дисциплінарну санкцію, що полягає у переведенні судді до суду нижчого рівня.

Законопроєкти значно розширюють та деталізують перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Серед них — не лише корупційні чи етичні порушення, а й процесуальні помилки, які раніше вважалися сферою суддівського розсуду.

До дисциплінарних проступків пропонують віднести, зокрема:

  • «свавільну відмову в доступі до правосуддя»;
  • істотні процесуальні порушення;
  • відсутність мотивування судового рішення;
  • порушення принципів відкритості судового процесу;
  • затягування розгляду справ або виготовлення рішень;
  • порушення правил відводу;
  • неповідомлення про спроби втручання у здійснення правосуддя.

Окремий блок — поведінка судді поза судом: невідповідність стилю життя доходам, непідтверджене походження майна, використання статусу судді для отримання вигоди, домашнє насильство, керування автомобілем у стані сп’яніння, публічна груба поведінка.

Запроваджується поділ дисциплінарних проступків на:

  • незначні,
  • серйозні,
  • істотні.

Законопроєктами також пропонується:

  • уточнити, що особа зобов’язана перевірити факти, що можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги;
  • передбачити, що суддя може бути тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя на строк не більше двох місяців у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя;
  • доповнити статті 256 Господарського процесуального кодексу України, 262 Цивільного процесуального кодексу України та 249 Кодексу адміністративного судочинства України положеннями про те, що окрема ухвала суду вищої інстанції стосовно порушення судом нижчої інстанції норм процесуального права, яке містить ознаки дисциплінарного проступку, надсилається органу, уповноваженому здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді;
  • надати зборам суддів відповідного суду, Раді суддів України, а також тимчасовим слідчим або тимчасовим спеціальним комісіям Верховної Ради України повноваження звертатися до органу, уповноваженому здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання щодо відкриття або відмову у відкриття дисциплінарного провадження;
  • встановити, що рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді набирає чинності в день його ухвалення та підлягає негайному виконанню незалежно від його оскарження (крім рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади);
  • внести зміни до статті 37 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», змінивши правила ухвалення ВРП рішень щодо кандидата на посаду судді.

Рішення Комітету було прийнято у зв’язку з рекомендаціями  Венеційської комісії. Нагадаємо, що Венеційська комісія на пленарному засіданні 9-10 жовтня 2025 року прийняла висновок стосовно законопроєктів про застосування дисциплінарних процедур до суддів та перевірки декларацій доброчесності.

Зокрема, у Комісії зберігаються занепокоєння щодо нечітко визначених підстав для дисциплінарної відповідальності та потенціалу для необґрунтованих проваджень проти суддів. Проєкти законів намагаються вирішити ці проблеми шляхом перегляду дисциплінарних процедур для суддів, усунення законодавчих прогалин та забезпечення чіткіших механізмів перегляду судових рішень, які можуть включати неправомірну поведінку.

Венеційська комісія рекомендувала наступне:

  • Кілька підстав для дисциплінарної відповідальності переглянуті, особливо ті, що стосуються поведінки, яка «ганьбить статус судді або підриває авторитет правосуддя». Підстави для дисциплінарної відповідальності, описані надмірно розпливчастими та надмірно широкими термінами, потребують більшої точності.
  • Зв'язок між підставами для дисциплінарної відповідальності та пов'язаними санкціями повинен бути уточнений, а негативні наслідки дисциплінарного правопорушення судді не повинні визначатися відповідно до критеріїв, затверджених ВРП, а повинні бути викладені у законодавчих нормативних актах.
  • Направлення на навчання судді до Національної школи суддів України повинно бути скасовано.
  • Право подавати дисциплінарні скарги на суддю повинно бути обмежено особами, які були зачеплені діями судді, або тими, хто має певну форму «законного інтересу» у справі. Запропоновані положення, що надають повноваження конкретним інституціям, і особливо Верховній Раді, подавати дисциплінарні скарги, а також ті положення, згідно з якими дисциплінарне провадження може розпочатися після окремої ухвали вищого суду в апеляції, не повинні бути прийняті.
  • Будь-які заходи проти тих, хто подає завідомо необґрунтовану дисциплінарну скаргу, повинні бути обмежені збором, який повинен вимагатися лише після того, як когось було визнано таким, що подає необґрунтовані скарги, бути обмеженим у часі, а збір повернутий та обов’язок сплачувати скасований, якщо дисциплінарне провадження зрештою порушено щодо судді. Збори також повинні бути пропорційними і не повинні погіршувати доступ до правосуддя пересічних осіб чи суб’єктів громадянського суспільства.
  • Якщо дисциплінарне провадження порушується Дисциплінарною палатою ВРП, члени цієї Дисциплінарної палати повинні бути виключені з обговорення справи та не повинні брати участі у голосуванні.
  • Гармонізація положень щодо виконання дисциплінарних рішень, які, у разі оскарження, повинні набирати чинності лише після того, як апеляція офіційно вирішена. Хоча можуть бути вагомі причини, що винятково виправдовують негайне виконання, вони повинні бути вузько визначені законом.
  • Утримання від запровадження тимчасового відсторонення судді на час дисциплінарного провадження через ризик неправомірного використання. Тимчасове відсторонення судді під час дисциплінарного провадження повинно ґрунтуватися на конкретних обставинах справи, а не лише на тяжкості нібито правопорушень. Крім того, об'єктивні підстави, що дозволяють таке тимчасове відсторонення, повинні бути уточнені в законі.
  • Підстави для оскарження та скасування рішення ВРП щодо тимчасового відсторонення судді не повинні бути обмежені процесуальними питаннями, і наслідки тимчасового відсторонення не повинні виконуватися під час процедури оскарження. Хоча можуть бути вагомі причини, що винятково виправдовують негайне виконання, вони повинні бути вузько визначені законом та впроваджені, належним чином враховуючи інтереси сторін судового процесу. Зважаючи на важливість та можливі наслідки перевірки ВККС декларацій доброчесності та сімейних зв'язків, основні ознаки та гарантії процедури повинні бути врегульовані на законодавчому рівні. Несвоєчасне подання та неподання декларації доброчесності та/або декларації про сімейні зв'язки, а також подання неправдивої та/або неповної інформації у таких деклараціях, повинно вважатися серйозними або навіть істотними дисциплінарними правопорушеннями, з чіткими розмежуваннями для кожного випадку.

На додаток до вищезазначених ключових рекомендацій, Венеційська комісія також радить надати більшу точність у законодавчому регулюванні дисциплінарним підставам, пов’язаним з нерозумними та тривалими затримками, щоб уникнути притягнення окремих суддів до відповідальності за системні недоліки в системі правосуддя.

Заборона для суддів, які підпадають під дисциплінарні санкції, брати участь у конкурсі на посаду в іншому суді повинна бути обмежена серйозними правопорушеннями. 

Що стосується дисциплінарних процедур, рекомендується надати вичерпний перелік обґрунтованих критеріїв для пріоритезації дисциплінарного провадження в самому законі.

У разі тимчасового відсторонення судді, Венеційська Комісія  рекомендує встановити мінімальний кінцевий термін для повідомлення судді, а також можливість для судді запросити відкладення рішення ВРП за обґрунтованих обставин. Оскільки поточні поправки передбачають кінцевий термін у сім днів з моменту прийняття рішення до його повідомлення судді, рішення про тимчасове відсторонення судді не повинно бути чинним з моменту прийняття рішення, а з моменту його повідомлення.

Венеційська комісія також рекомендують встановити вичерпний перелік тверджень, які можуть бути запитані ВККС як частина її перевірок доброчесності. Оскільки Закон мовчить про виняток щодо публікації декларацій доброчесності, ці винятки повинні бути уточнені.

Нарешті, Венеційська комісія рекомендує дослідити механізми для забезпечення повного складу органів суддівського самоврядування, а не зменшувати поріг для призначення суддів ВРП.

Рекомендації Венеційської комісії прокоментував голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов.

“Цікавий висновок. Він, я думаю став цікавим для всіх. і для громадського сектору, бо бачимо що громадський сектор щось незадоволений певними частинами. інші частини, навпаки. позитивно сприймаються. Неоднозначний висновок Венеційської комісії, враховувати його потрібно розумно, бо інколи деякі пункти самі собі протирічать Тому з повагою до Венеційської комісіїї, в партнерстві з нашими колегами з Європейської комісії, продовжимо опрацювання цього законопроєкту.” 

Раніше законопроєкти розкритикувало також Головне науково-експертне управління, яке висловило щодо його змісту зауваження та пропозиції. Зокрема, на думку ГНЕУ створюються передумови для розширення можливостей відсторонення суддів від здійснення правосуддя, що не сприятиме гарантуванню їх незалежності.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший