Верховний Суд зобов’язав матір забезпечити щоденне спілкування дитини з батьком — навіть за кордоном
Верховний Суд визначив порядок спілкування батька з малолітньою дитиною. Як встановлено у справі № 756/9059/20, мати звернулася до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з нею. У відповідь батько подав зустрічний позов із вимогою визначити місце проживання дитини разом із ним, а також заяву про забезпечення позову.
Батько зазначав, що мати порушила умови нотаріального договору про участь у вихованні дитини.
Договір було укладено 14 серпня 2020 року. Ним було визначено порядок спілкування до ухвалення рішення у справі.
Однак, як вказав батько, 27 лютого 2022 мати порушила умови договору, оскільки дитину не передала, за місцем проживання матері її не було, зв’язку з нею не було, повідомлень чи попереджень від матері не надходило.
Суд першої інстанції відмовив у вжитті заходів забезпечення позову.
Апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції, ухвалу скасував, заяву про забезпечення позову частково задовольнив, зобов’язав матір забезпечити спілкування сина з батьком шляхом відеозв’язку (у разі неможливості – телефонного зв’язку) за визначеним графіком. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що мати разом із сином перебувають поза межами України на період воєнного стану, тому батько позбавлений можливості із незалежних від нього причин вільно спілкуватися зі своїм малолітнім сином, що призводить до втрати зв’язку між батьком і дитиною.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду щодо необхідності зобов’язання матері забезпечити спілкування сина з батьком дистанційно у зв’язку з виїздом дитини за кордон під час воєнного стану та з метою підтримання і відновлення емоційного контакту, що відповідає інтересам дитини.
Водночас Верховний Суд змінив резолютивну частину постанови апеляційного суду, виклав її у редакції своєї постанови, зобов’язав матір забезпечити щоденне спілкування дитини з батьком шляхом відео або телефонного зв’язку тривалістю до 1 години (за відсутності домовленості — з 19:00 до 20:00) та зазначив, що визначений апеляційним судом час тривалістю 20 хвилин спілкування на тиждень є недостатніми та необґрунтовано обмежує права батька на спілкування з дитиною.
Верховний Суд наголосив на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини, адже батько та мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини.
Разом з цим Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для застосування додаткових заходів забезпечення зустрічного позову, зокрема, щодо обов’язку матері надавати контактні дані, детально регламентувати порядок і тривалість спілкування, відповідати на дзвінки з визначених номерів, забезпечувати присутність дитини під час зв’язку, залучати державного виконавця до контролю, звітувати про спілкування та попереджати про відповідальність за невиконання.
Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що такі вимоги фактично спрямовані на виконання і контроль за виконанням судового рішення, а не на забезпечення або відновлення спілкування між батьком та дитиною.
Постанова Верховного Суду у справі № 756/9059/20 (провадження № 61-17719св23).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
