Ритуал прощання з військовими, яких суд визнав загиблими, врегулюють на законодавчому рівні

Як писала «Судово-юридична газета», раніше Кабінет Міністрів схвалив проєкт Закону №15029 «Про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового прощального ритуалу».

Наразі Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України передбачає лише військовий поховальний ритуал, який проводиться під час поховання або перепоховання тіла загиблого військового чи поліцейського. Однак під час війни існує багато випадків, коли люди зникають безвісти, їхні тіла не знайдено, але суд визнає таких осіб померлими. У таких ситуаціях проведення поховання неможливе, отже, формально немає підстав для проведення військового поховального ритуалу.

 Законопроєкт №15029 має на меті закрити цю правову прогалину, запровадивши окрему процедуру — військовий прощальний ритуал, який дозволить урочисто віддати військові почесті навіть у випадках, коли тіло загиблого відсутнє.

Нині одним із основних елементів проведення військового поховального ритуалу, як процедури урочистого віддання військових почестей, є вручення рідним загиблої (померлої) особи Державного Прапору України, який символізує державу, якій вірно і до кінця служила загибла (померла) особа. У майбутньому цей Прапор зберігається рідними як родинна реліквія та пам’ять про загиблу (померлу) особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. Водночас військовий поховальний ритуал проводиться лише у разі поховання або перепоховання.

Що пропонують

Законопроєктом пропонується доповнити Статут новою статтею 81-1, яка визначає поняття військового прощального ритуалу. Це урочиста церемонія віддання військових почестей на місці встановлення кенотафа — символічної могили — для осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та були оголошені померлими за рішенням суду.

Такий ритуал проводитиметься саме у разі встановлення кенотафа.

Рішення про проведення або відмову від проведення військового прощального ритуалу приймається родичами чи іншими близькими особами, які зобов’язалися спорудити кенотаф. Якщо родичів немає, таке рішення зможуть ухвалити:

• начальник гарнізону;
• керівник ТЦК та СП;
• керівник місцевої державної адміністрації за місцем встановлення кенотафа.

Для проведення ритуалу призначатиметься почет — зведений підрозділ для віддання військових почестей.

До його складу входитимуть:

• керівник почту;
• сурмач і барабанщик або військовий оркестр;
• прощальна команда з шести військовослужбовців;
• салютна команда з трьох військовослужбовців;
• прапороносна група з Державним Прапором України з жалобною стрічкою.

На місці кенотафу почет шикується фронтом до споруди на відстані 5–20 метрів. Прощальна команда тихо несе складений Державний Прапор до кенотафу і розгортає його за командою керівника почту. Потім салютна команда робить три залпи холостими патронами, а сурмач і барабанщик виконують сигнал «Шана», після цього прощальна команда складає прапор, який керівник почту передає родичам або близьким загиблого захисника.

Керівник підходить до родичів чи близьких і вручає прапор зі словами: «Від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей Прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік (дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний».

Наприкінці ритуалу прапороносна група, прощальна команда, сурмач, барабанщик і салютна команда залишають місце проведення ритуалу.

Законопроєкт передбачає врегулювання питання віддання військових почестей особам, які захищали територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими.

За оцінкою авторів, його реалізація матиме позитивний вплив на інтереси членів сімей та близьких осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.