Множинне громадянство та держслужба: чому Комітет державної влади заблокував урядовий законопроєкт
В умовах війни питання множинного громадянства стоїть доволі гостро, і особливо чутливо суспільство реагує на наявність декількох паспортів у посадовців. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей зайняття деяких посад в органах державної влади, інших державних органах та органах місцевого самоврядування громадянами України, які мають громадянство іноземної держави» № 14230 мав на меті заборонити вступу на державну службу та службу в органи місцевого самоврядування осіб, які мають громадянство держави-агресора або держави-окупанта. Виключення із цього правила мали становити лише особи, що автоматично набули російського громадянства під примусом на тимчасово окупованій території.
Як раніше писала «Судово-юридична газета» такі особи можуть претендувати на певні посади лише після спеціальної перевірки, яку проводитимуть СБУ, Національна поліція України та інші органи за порядком Кабміну. Серед інструментів контролю — психофізіологічне дослідження з використанням поліграфа за згодою людини, а ненадання згоди прирівнюється до відмови від перевірки.
Крім того, проєктом передбачені обмеження щодо зайняття певних посад на публічній службі громадянами України з множинним громадянством та посилення умови належності до громадянства Голови Національного агентства з питань запобігання корупції і недопущення призначення на цю посаду осіб з громадянством іноземної країни. Також множинне громадянство мало б стати перепоною для зайняття посад членів виборчих комісій, окружної чи дільничної комісії з всеукраїнського референдуму, політичних партій, Центральної виборчої комісії, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, Національної комісії зі стандартів державної мови, військовослужбовців СБУ, помічників-консультантів народного депутата України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судді та Уповноваженого із захисту державної мови.
Під час засідання 16 лютого Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Парламенту повернути Уряду проєкт № 14230 на доопрацювання. Документ передбачає уточнення вимог щодо осіб із множинним громадянством, а також проведення перевірок щодо способу набуття громадянства та можливих фактів колабораційної діяльності з державою-агресором.
Як зазначили у Головному науково експертному управлінні Апарату Верховної Ради України, відповідно до положень проєкту умовою зняття обмежень для вступу на відповідну посаду є лише наявність самого факту перевірки щодо способу набуття громадянства Російської Федерації, самі результати перевірки не впливають на вирішення відповідних питань, що вимагає роз’яснення. Також ГНЕУ було зауважено, що формулювання винятків щодо набуття громадянства Російської Федерації для громадян України, які проживали на тимчасово окупованій території не враховує інші випадки примусового набуття громадянства РФ, такі як наприклад, під впливом насильства проти справжньої волі громадянина України або обману.
Крім того, експерти зазначили, що ст. 38 Конституції гарантує рівний доступ до державної служби, а встановлення обмежень для біпатридів виглядає дискусійним, оскільки держава вже визнала їх громадянство, а отже, має гарантувати повний обсяг прав.
Що не менш важливо, проєкт посилається на встановлений законодавством порядок перевірки іноземних паспортів та фактів колабораційної діяльності, але такого порядку наразі не існує. Без чітко регламентованого порядку перевірки, процедура відкриває нові корупційні ризики та можливості для суб’єктивної оцінки.
Законопроєкт надає СБУ та Нацполіції право проводити перевірки щодо способу набуття громадянства РФ на тимчасово окупованих територіях. Відсутність чітких критеріїв «доброчесності» у цьому процесі, на думку ГНЕУ надає СБУ, поліції та іншим державним органам надмірну дискрецію, що руйнує принцип верховенства права та не виключає можливості зловживань.
Законопроєкт містить доволі політично та юридично складні механізми, і для належного функціонування нових законодавчих фільтрів необхідно не просто конкретизувати перелік посад, доступ до яких буде обмежений, а й встановити баланс між національною безпекою та конституційними правами громадян на участь в управлінні державними справами. Перспектива прийняття законопроєкту залежатиме від того, чи вдасться авторам розробити дієві механізми перевірки фактів колабораційної діяльності та запобігти масовим звільненням через наявність другого паспорта.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
