Клікнула — і привласнила 0,1 га: суд у Києві розкрив аферу з державним реєстром землі

Суд у Києві розглянув справу про заволодіння комунальною землею через використання нечинного рішення Київради. Формально все виглядало як звичайна реєстрація права власності, але в основі лежала ретельно підготовлена схема. Незважаючи на завдані багатомільйонні збитки, вирок виявився максимально м’яким.

Кадастровий фокус: землю Київради – зареєстрували у Львові

Оболонський районний суд міста Києва розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу №756/1220/26 за обвинуваченням громадянки України у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Історія цього кримінального провадження фактично починається ще у 2021 році, хоча сам вирок було винесено лише у березні 2026-го. Важливим елементом схеми стало використання рішення Київської міської ради від 2009 року, яким колись передбачалась передача громадянці у приватну власність земельної ділянки. Але потім це рішення скасували і землю не приватизували.

У 2021-му невстановлена група осіб придумала аферу для заволодіння цією ділянкою через реєстрацію права власності на підставі згаданого нечинного рішення Київради. Йшлося про 0,1 га землі в охоронній зоні навколо території та обʼєкта природно-заповідного фонду.

Проблема полягала в тому, що на момент реалізації задуму це рішення вже було скасоване і не створювало жодних правових наслідків. Саме на цьому юридичному фантомі деякі спритники побудували всю конструкцію. Вони знайшла киянку, яка формально фігурувала у старому рішенні Київради – як отримувач земельної ділянки. Ця жінка фактично не реалізувала своє право на землю, а тому стала ідеальним інструментом для подальших дій. Їй запропонували грошову винагороду за участь у схемі – і вона погодилась.

Першочерговим кроком у цій афері стало оформлення довіреності. У вересні 2021 року киянка звернулась до приватного нотаріуса та надала повноваження іншій особі діяти від її імені. Це рішення виглядало формально законним, адже довіреність є звичайним інструментом цивільного обігу. Однак у цьому випадку жінка стала своєрідним «вхідним квитком» до більш складнішої шахрайської конструкції.

Вже за кілька днів після цього було замовлено виготовлення нової технічної документації із землеустрою. Цей етап є надзвичайно важливим: без кадастрової реєстрації земельна ділянка фактично не існує як об’єкт цивільних прав. Використовуючи довіреність, організатори схеми замовили відповідні документи у профільної організації. А після цього державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої у місті Києві, здійснив державний кадастровий реєстратор… у Львівській області, присвоївши кадастровий номер.

Сам факт цієї реєстрації у кадастрі створив ілюзію легальності. Ділянка, яка розташована в Голосіївському районі м. Києва, причому в охоронній зоні природно-заповідного фонду отримала офіційне рішення – з координатами, площею та номером. При цьому ніхто на даному етапі не перевірив самого головного: чи існує правова підстава для передачі 0,1 га столичної землі у приватну власність?

Наступний крок був ще більш показовим. Для державної реєстрації права власності використали звичайну роздруківку з правової системи, яка містила текст уже скасованого рішення Київради. Фактично це був не офіційний документ, а інформаційний витяг, який не має юридичної сили як правовстановлюючий акт. Однак саме його подали державному реєстратору як основу для виникнення права власності.

Розрахунок був, на перший погляд, простий і водночас небезпечний: на формальність перевірок. Якщо реєстратор не перевірить чинність рішення або обмежиться поверхневим аналізом, система «проковтне» підроблену підставу. Саме так і сталося. У жовтні 2021 року право власності на земельну ділянку було зареєстровано за жінкою, яка фактично не мала жодних законних підстав на її отримання.

Таким хитрим способом земельна ділянка комунальної власності вибула з володіння територіальної громади Києва. Особливої ваги ситуації додає те, що ця земля знаходилась в охоронній зоні природно-заповідного фонду, тобто має підвищений режим захисту. Незважаючи на це, її вдалося легалізувати через шахрайську комбінацію довіреності, кадастрової реєстрації та формального підходу до перевірки документів.

Завершальним етапом стало відчуження ділянки: вона вибула із володіння законного власника. Після реєстрації права власності її було продано третій особі. Саме в цей момент схема досягла своєї мети: комунальна земля перетворилась на приватний актив, який можна було вільно реалізувати на ринку. Внаслідок цього територіальній громаді в особі Київської міської ради завдано матеріальної шкоди на велику суму – понад 7,8 млн грн (7842100 грн), що є особливо великим розміром.

Вирок без тюрми: угода з прокурором

Ця кримінальна справа свідчить про класичний приклад шахрайства, але з використанням інструментів, які самі по собі є начебто законними. Довіреність, кадастрова реєстрація, подання документів реєстратору – усе це легальні процедури. Проблема виникає лише тоді, коли ці дії  поєднуються у схему, спрямовану на обхід базових перевірок і використання прогалин у системі.

Попри складність і масштаб схеми, фінал кримінального провадження виявився несподівано м’яким. У січні 2026 року між прокурором і обвинуваченою було укладено угоду про визнання винуватості. Це означало, що справа фактично не розглядалася у класичному змагальному процесі з дослідженням доказів, допитом свідків і встановленням ролі кожного учасника.

Обвинувачена повністю визнала свою провину та погодилась із викладеними обставинами. Вона підтвердила, що діяла умисно, усвідомлювала незаконність використання скасованого рішення та брала участь у схемі за попередньою змовою з іншими особами. Водночас саме ці “інші особи” так і залишились невстановленими в межах цього провадження.

Суд, перевіривши угоду, дійшов висновку, що вона укладена добровільно, без примусу, і відповідає вимогам процесуального закону. Важливо, що представник потерпілої сторони – Київської міської ради – не заперечував проти такого формату розгляду. Це фактично зняло одну з потенційних перешкод для затвердження угоди.

Під час визначення покарання суд врахував низку пом’якшуючих обставин. Серед них – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність попередніх судимостей, а також особисті обставини та вік обвинуваченої. Обтяжуючих факторів встановлено не було. У результаті сторони погодили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Від реального відбування покарання обвинувачену звільнили. Суд застосував механізм випробування і встановив іспитовий строк тривалістю один рік. Це означає, що фактично жінка не потрапить до в’язниці, якщо виконуватиме визначені обов’язки – з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання та не виїжджати за кордон без дозволу.

Окремо варто звернути увагу на фінансову складову. Попри завдані збитки у понад 7,8 мільйона гривень, у межах кримінального провадження не було заявлено цивільного позову. Тобто питання відшкодування шкоди фактично залишилось поза вироком. Натомість суд стягнув лише частину процесуальних витрат – трохи більше 10 тисяч гривень.

Також раніше накладені обмеження на квартиру та будинок обвинуваченої були зняті

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.