Доходи ФОП за 2025 рік можуть стати підставою для автоматичного ПДВ з 2027
Урядовий проєкт Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі та забезпечення рівності платників податків в оподаткуванні податком на додану вартість за декілька днів після його опублікування набув неабиякого розголосу.
За офіційною позицією проєкт спрямований на впровадження міжнародних стандартів оподаткування, та виконання маяків, поставлених МВФ. Документ пропонує запровадити автоматичну реєстрацію ФОП платниками ПДВ на основі даних минулих періодів, фактично звузити обсяг банківської таємниці для користувачів цифрових платформ та покласти на операторів сайтів і додатків функції податкових контролерів.
Найдискусійніша норма — зміни у пункт 100 Перехідних положень ПКУ, який передбачає автоматичну реєстрацію платниками ПДВ усіх осіб, чий обсяг операцій за 2026 рік перевищить 4 млн грн, з 1 січня 2027 року без будь-якої заяви від платника. Виключення зроблено лише для ФОП третьої групи єдиного податку, які визначені як «електронні резиденти».
Ризики автоматичного статусу платника ПДВ
Головною новацією проєкту є зміна порогу та процедури реєстрації платником ПДВ. Суму обов’язкової реєстрації платником ПДВ пропонують підняти з 1 до 4 000 000 гривень. Реєстрація здійснюватиметься автоматично на основі переліків, складених контролюючими органами, за даними податкової звітності.
Цікаво що, контролюючий орган буде брати за основу звітність за четвертий квартал 2025 року та за перший — третій квартал 2026 року, з датою реєстрації ФОП як платника податку на додану вартість з 1 січня 2027 року. Це створює ситуацію, коли підприємець, плануючи свою діяльність у 2025 році, не міг знати, що ці цифри стануть підставою для примусової зміни системи оподаткування через два роки.
Нечіткість періоду для розрахунку порогу, коли платник податків у 2025 році не може знати про наслідки, які настануть у 2027 році за нормами, що ще не набрали чинності, створює ситуацію правової непередбачуваності, оскільки база для рішення формується до набрання законом чинності в частині ПДВ. Такий підхід має ознаки ретроспективності, яка суперечить статті 58 Конституції України.
Діючі норми пунктів 180-184 Податкового кодексу чітко передбачають реєстрацію платниками ПДВ за заявою платника за 10 календарних днів податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку або добровільну реєстрацію за бажанням платника. Обов'язкова реєстрація застосовується лише у випадках, коли платник достовірно знає про перевищення річного ліміту в 1 млн грн. Автоматична реєстрація без заяви прямо суперечить принципу волевиявлення, закріпленому у Цивільному кодексі України, та системі добровільної участі у ПДВ. Проте, законопроєкт передбачає можливість анулювання реєстрації у першому кварталі 2027 року, якщо підстави не підтвердяться за підсумками всього 2026 року.
Банківська таємниця та цифрові платформи
Проєкт вводить такі терміни, як платформа, оператор платформи та звітна діяльність. Програмне забезпечення, наприклад, сайт, чи додаток, що дозволяє продавати товари, надавати особисті послуги, здавати в оренду нерухомість або транспорт потрапляє в зону контролю.
Оператором платформи визначається організація, яка на підставі правочину або закону укладає з продавцями договір про надання останнім повного або часткового доступу до платформи, оператором якої вона є.
Підзвітні оператори платформ мають щороку до 31 січня подавати звіт про доходи продавців, а в тому випадку, якщо продавець не надає оператору необхідні дані після двох нагадувань, оператор зобов’язаний заблокувати йому доступ до платформи або призупинити виплату коштів.
За неподання звіту оператору загрожує штраф у 100 розмірів мінімальної зарплати.
Крім того, законопроєкт вносить зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» та статті 20 ПКУ. Податкова отримує право отримувати від банків інформацію про операції за поточними рахунками підзвітних продавців. І це не просто факт наявності рахунку, а відомості про суми, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагентів та номери їхніх рахунків. Такий запит контролюючого органу може бути надісланий у разі проведення звірки даних щодо доходів від звітної діяльності через цифрові платформи.
Фізична особа — підзвітний продавець зобов’язана відкрити щонайменше один поточний рахунок виключно для розрахунків через платформу та надати згоду на розкриття банківської таємниці за ним.
Законопроєкт також передбачає запровадження спеціального режиму оподаткування для осіб, які працюють через цифрові платформи. Ставка податку становитиме 5%, однак скористатися нею зможуть не всі.
Серед основних умов — річний дохід не повинен перевищувати 834 мінімальні заробітні плати. Крім того, платникам забороняється використовувати найману працю, що суттєво обмежує можливості масштабування діяльності.
Ще одне важливе обмеження — неможливість поєднувати цей режим із статусом фізичної особи-підприємця. Тобто особа повинна обрати або роботу через платформу за спеціальними правилами, або класичну модель ведення бізнесу як ФОП.
Функції податкового агента покладаються на самих операторів платформ: саме вони будуть утримувати та перераховувати податок до бюджету, а також звітувати про доходи користувачів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
