Без точної суми вимог позичальник не отримає від банку відсотки за прострочення — рішення Суду ЄС

Суд Європейського Союзу постановив, що споживач має чітко вказати суму своїх вимог до банку, перш ніж отримає право на нарахування відсотків за прострочення. Рішення ухвалене у справі щодо іпотечного кредиту у швейцарських франках у Польщі та дещо посилює позиції банків у таких спорах.

Зокрема, суд ЄС ухвалив рішення, відповідно до якого законодавство ЄС дозволяє нараховувати законні відсотки за прострочення після визнання кредитного договору недійсним лише з моменту, коли споживач повідомить банк про конкретну суму, яку він вимагає повернути.

Йдеться про справи, пов’язані з так званими «франковими кредитами» — іпотекою, виданою у швейцарських франках. Такі кредити були поширені в низці європейських країн, зокрема у Польщі, а згодом стали предметом численних судових спорів через несправедливі умови договорів.

Що сталося у справі

У 2008 році польське подружжя уклало з банком договір іпотечного кредиту в швейцарських франках на суму 50 тисяч злотих.

Через кілька років позичальники поставили під сумнів дійсність договору, заявивши, що він містив несправедливі умови. Вони вимагали повернути всі кошти, сплачені банку, а також виплатити відсотки за прострочення.

Суть спору полягала в тому, з якого моменту такі відсотки мають нараховуватися: від дня, коли позичальники заявили про недійсність договору, чи лише після того, як банк отримав документ із чітко визначеною сумою вимог.

Через ці сумніви Окружний суд Варшави звернувся до Суду ЄС за офіційним тлумаченням норм європейського права.

Позиція Суду ЄС

Суд дійшов висновку, що банк повинен мати можливість ознайомитися з конкретною сумою, яку вимагає споживач, щоб оцінити обґрунтованість претензій та розмір свого можливого зобов’язання.

Тому право ЄС не забороняє національному законодавству встановлювати правило, за яким відсотки за прострочення починають нараховуватися лише після отримання банком заяви, претензії або позову із зазначенням конкретної суми до повернення.

На думку Суду, така вимога не створює для споживачів надмірних перешкод, оскільки інформацію про сплачені платежі можна отримати з історії рахунку або через довідку банку.

Що означає рішення на практиці

Рішення означає, що навіть якщо кредитний договір буде визнаний недійсним через несправедливі умови, банк може бути зобов’язаний сплачувати відсотки за прострочення не з моменту оскарження договору, а лише з дня отримання документа, в якому клієнт точно визначив суму своїх вимог.

Водночас Суд ЄС наголосив, що директива про недобросовісні умови у споживчих договорах не регулює детально всі наслідки недійсності кредитних договорів. Тому держави-члени ЄС можуть самостійно встановлювати відповідні правила, якщо вони не ускладнюють надмірно захист прав споживачів.

Чому це важливо

Рішення може мати значення для тисяч судових спорів щодо валютних кредитів у країнах Європейського Союзу. Воно підтверджує, що для нарахування відсотків за прострочення недостатньо лише заявити про недійсність договору — необхідно також чітко сформулювати грошові вимоги до банку.

Ключовий висновок: якщо позичальник хоче отримати від банку відсотки за прострочення після визнання кредитного договору недійсним, він має точно вказати суму, яку вимагає повернути. Лише після цього може розпочатися нарахування таких відсотків.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.